Ite missa est - 50 років від смерті блаженного Папи Івана ХХІІІ

Блаж. Іван ХХІІІ і монс. Лоріс, 1963 р.

3 червня 1963 р. о 19.45 год 50 років тому після завершення у базиліці св. Петра Літургії після слів: Ite missa est перестало битися серце блаженного Івана ХХІІІ. З почуттям скрухи ділиться спогадом про Папу ІІ Ватиканського собору, 97 річний архиєпископ емерит Лоріс Каповілла, його особистий секретар. І зразу вказує на постать Івана ХХІІІ, як на людину просту і одночасно великого серця.
Розповідаючи дітям про гріх богохульства він казав: Діти богохульство є жахливим гріхом. Однак не можна назвати богохульника жахливою людиною. Адже Христос навчає Не судити! А чому людину не можна назвати жахливою? А тому що людина має невідємні права дані Господом Богом на повагу, довіру і надію, а переусім на милосердну любов, адже семе грішник найбільше потребує нашого милосердя. Адже лише любов може його повернути до дому ". Секретар згадує про сумнів Івана ХХІІІ щодо скликання Собору який він для себе вирішив просто і з гумором: "Я знаю що це надзвичайно велика справа, але я занадто лінива і стара людина щоб обдумувати усі наслідки! Зрештою я буду мати співробітників!". Монс. Каповілла  пригадує також доленосне слово 11 жовтня 1962 на початку відкриття Собору,, яке він називає білетом для посадки у ложі Ватикану: "Чому Ви приїхали до Риму? Ми передусім священики і приїхали на спільну молитву. Ми у нашому житі маємо живитися з джерела богонадтхнених книг, Літургії, Святих Тайн. Ми приїхали щоб на престіл апостола Петра положити звіт про ситуацію у наших країнах християнізованих чи дехристиянізованих, здати собі звіт чи спосіб яким ми голосили Євангеіє ще вчора. Як мають повдидитися місіонарі, як діяти християнські школи? І увесь цей світ який дивиться на Церкву як на наречену Христову без плями і зморшки чи він задоволений нами. Ми тут зібралися, молимося щоб бути покірними Господеві. І згодом світ нас спитає Яку новину несете? Непотрібно нести слово страху. Ми є покликані голосити Gaudium et spes (радість і надію)". Таким живим свідченням поділився з нами старший єпископ Католицької Церкви, який живе у містечку СоттоМонте, Півн. Італія, звідки походив Іван ХХІІІ. Він сам того не сподіваючись 4 квітня отримав дзвінок він папи Франциска з пподякою і проханням про молитву щоб Папа ставав ще добрішим. Монс. Лоріс навів паралель що у прогресі людина ступила на Місяць, а Папа Франциск став на землю. Папа Іван ХХІІІ свого часу 9 лютого 1963 р. поручив секретарю монс. Лорісу Каповіллі зустрінути на вокзалі в Орте (Італія) Кир Йосифа Сліпого коли він за стараннями Іванан ХХІІІ після звільнення з радянської неволі приїхав у Італію.

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

За матеріалами  Osservatore Romano, неділя 2 червня 2013, № 5.