неділя, 25 січня 2015 р.

Герой чеснот o. Владислав Буковинський

 22 січня 2015 р., Папа Франциск прийняв кардинала Анджело Амато, Префекта Конгрегації в справах святих. Під час цієї приватної аудієнції він підписав декрети, які стосуються геройської практика чеснот священника Владислава Буковинського,  1904 р в  м. Бердичеві, - 1974 р. Караганда (Казахстан) на засланні. Відомо що о. Владислав душпастирював з блаж. свщмуч. о. Олексієм Зарицьким. Мемуари «Спомин з Казахстана» о. Владислава: «Мы с отцом Алексием познакомились в 1955 году в Караганде, где уже в следующем году он открыл церковь для украинцев. Отец Алексий знал и латинскую мессу и служил для украинцев на церковно-славянском языке, а для немцев и поляков — по-латински. Это был очень старательный и трудолюбивий священник.
Кроме очень интенсивной работы в Караганде, он еще совершал миссионерские поездки в близлежащие местностиЭтот период длился пять лет (1957-1962). Отец Алексий посвятил себя миссионерской работе в полном смысле этого слова. Несколько раз он менял место проживання. Как у отца Паукстиса, так и у отца Зарицкого было огромное поле миссионерской деятельности. Он несколько раз был в районе Самары (в нынешнем Куйбышеве), в Поволжье. Долгое время работал на Урале в Пермской области и затем на юге, в Оренбургской области. В Казахстане часто бывал в Актюбинске и в его районах, а также на территории осиротевших из-за тюремного заключения отцов Бронислава и Юзефа Кокчетавской и Целиноградской областей.
Автор мемуарів о. Владислав повторив долю свого побратима – підчас побуту в Польщі, де він був літом 1967, осінню 1969 р. та взимку з 1972-73 р. описав митарства вірних і їх душпастирів. Не відомо знав о. Владислав що о. Олексій повернувся в Караганду, але  вирішив повернутися в Казахстан, де і він з часом був арештований, відбув три роки покарання і після звільнення залишився з вірними Караганди. Мемуари о. Владислава, який помер у 1974 були видані у 1979 р. в Лондоні і заставили римо-католика о. Корнелія Кречуновича, з Лондона звернутися 24 листопада 1980 р. листом до Його Блаженства Патріарха Кир Йосифа (Сліпого) почати процес беатифікації о. Олексія Зарицького. 
Сьогодні греко-католики Казахстану уже втішаються двома блаженними які життя віддали у степах Казахстану
Блаженний Микита Будка 7.06.1877-28.09.1949, гр.-кат. єпископ помічник Львівської митрополії,  який помер на каторзі у таборі Карлагу, Караганда (Казахстан).
Блаженний Олексій Зарицький 17.10.1912-30.10.1963, гр.-кат. священик з Львівщини, який помер як мученик за віру в с. Долінка.  В 1990 році мощі бл. Олексія перевезено на Україну і перезахоронено у с. Рясна Руська біля Львова.
Місія Постуляції буде вдячна у доповненні інфомації про Слуг Божих які своє життя віддали за віру і зараз триває процес беатифікації. Владика Іван і п'ятеро священиків, про мирян:
Слуга Божий Вл. Іван Лятишевський - народився 17.10.1879 р. в смт. Богородчани  Станіславівської обл. 1903 р. закінчує Богословські студії у Львові і продовжує студії в Інсбруці, Фрайбурзі та Відні.  Єрейські свячення прийняв 20.10.1907 р. Станіславові 26.01.1930 р. отримує Єпископські Свячення  в Станіславові. 11 квітня 1945 р. був заарештований і засуджений на 5 років та запроторений  в Лук’янівську тюрму, згодом перевезли до  табору в Мерке, Джамбульської обл.,  а потім в Чулак-Тау, що в Казахстані. 5 квітня 1950 р.   проведений повторний арешт - наступні п’ять років.  3 червня 1955 р. повертається на Україну. Помер  29 листопада 1957р. в Станіславові. 10.11.1995 р. по справі був реабілітований.
Слуга Божий о. Григорій Хамчук – народився 1885 р. в с. Чорнокінці Малі, Чортківського р-ну на Тернопільщині.  У 1911р. закінчив Львівський Університет богословський ф-т, а у 1912р. був рукоположений на священика. Був  сотрудником пароха м. Зборова. 12 квітня 1944 р. заарештували  отця і відвезли в Чортківську тюрму, а 12 червня 1945 р. був засуджений на 10 років ув”язнення покарання відбував у – Карлазі. 19 травня 1946 р. упокоївся у Бозі, у Караганді.
Слуга Божий о. Мокій Василькевич – народився  21.05. 1881 р. Священичі свячення отримав в 1905 р. Був катехитом в народних школах і гімназії в Перемишлі. Був заарештований 13 квітня 1947 р. по великодній відправі в церкві, відведено до тюрми  на Засянні. Потім коротко перебував  у в”язниці в м. Дрогобичі, засланий до Казахстану, де і помер серед невідомих обставин 5 серпня 1948 р. в Жарик, Карагандинська обл.
Слуга Божий о. Василь Вербовецький  - народився 10 жовтня 1911 р. в с. Іванівні на Тернопільщині. У 1936 р.  закінчив  богословські студії у Львові. У 1938 р. отримав священичі свячення у Львові.  Був душ пастирем в с. Хітар біля Лавочного, пізніше у с. Мечиків і Діб ще на Тернопільщині. Був заарештований НКВД 27 березня 1950 р. і вивезений в Караганду. Важко хворого перевезли у м. Спаськ Карагандинської обл., де і помер 24 жовтня 1955 р.
Слуга Божий о. Павло Чехут – народився 29 листопада 1875 р. в с. Кадлубиська (тепер Лучківці)  повіт Броди. Богословські студії  здобув у Львові. 26 червня 1903 р. отримав священичі свячення.. Душпастирював у с. Вербилівцях, Кліщівна, повіт Рогатинський, с. Іванівні-Туради, повіт Жидачівський. В перших місяцях 1945 р. був заарештований НКВД і засуджений  на 10 років каторги  в Казахстан, ст. Дарія,  Караганда. Помер 11 серпня 1953 р.
Теофіл Чайківський народився у 1883. Священник з 1907 р. Розпочав душпастирювати на Самбірщині у 1907 р с. Гординя,  з 1909 р. у Самборі. Під час І світової війни капелан Українських Січових Сстрільців (1918), Згодом душпастирює з 1923 р. у с. Галівка біля Старого Самбора, з 1926 у Язові на Яворівщині, а з 1931 по 1945 парох у Cільці Белзькому біля Сокаля. Арешт у 1945 р. Заслання у Карлаг. Дата і місце смерті невідомі. 
Кому відомі свідки які знали Слуг Божих просимо відкликнутись!

2 коментарі:

  1. О. Владислав Буковинський не був два роки в Польщі, як пишете. Він до Польщі з Казахстану приїжджав тричі: 3 червня – 31 серпня 1965, вересень – 16 грудня 1969 та 18 грудня 1972 – 19 квітня 1973.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за уточнення! Якщо маєте більше інформації, пишіть! о. Полікарп

      Видалити