четвер, 17 березня 2016 р.

Конференція пам'яті репресій УГКЦ

В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна наукова конференція «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни». 
У вступі Блаженіший Святослав вказав, що 8-10 березня УГКЦ пригадує 70-ті роковини Львівського псевдособору: "Переживаючи цю річницю, ми хотіли не лише в духовний спосіб поминути жертв цієї трагічної події, а й справді мати можливість глибокого інтелектуального осмислення того, що сталося". Коментуючи євангеліє від Івана 8, 32 Пізнайте правду – і правда вас визволить! Блаженіший закликав науковців до об'єктивного і всестороннього аналізу репресій влади і відповіді на них духовенства та вірних.
У першій сесії: «Сталінське “возз’єднання уніатів” Галичини: плани – методи – результати». Доповідачі описали тиск радянської влади, яка ліквідовувала  Церкву, адже бачила в ній авторитетного і вагомого суперника, цінності і модель життя якої підкреслювали гідність людини. Про досвід першої радянської окупації розповів  о. Тарас Бублик, Львів – «Перший наступ: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії під час радянської окупації Західної України у 1939-1941 роках» Отець представив методи репресій НКВД, які документально підтверджуються агентурною справою "Рифи", яка лягла в основу численних арештів греко-католицького духовенства і вірних.  
п. Світлана Гуркіна, Львів – «Спадкоємність релігійної політики стосовно Унійної/Греко-Католицької Церкви від царату до сталінізму» вказала що як і Російська імперія у 1839 р. руками унійного священика Йосифа Семашка так і в 1946 р. руками о. Гавриїла Костельника церкву "готували" до ліквідації і через обіцянки і терор схиляли до "возз'єднання", зрештою зазначила доповідач і сьогодні риторика РПЦ у ділянці "інославних" вживає термін "возз'єднання".
проф. Катрін Бек, Реґенсбурґ/Мюнхен – «Ліквідація УГКЦ в контексті сталінських репресій супроти інших конфесій у Галичині» розглянула ключові терміни регуляція і ліквідація якими оперувала влада відповідно у стосунку до РПЦ і УГКЦ, що свідчить про контроль і маніпуляцію влади РПЦ та відсутність її впливу на УГКЦ.
п. Анна Вишиванюк, Москва – «Рецепція “Львівського собору 1946 року” радянськими чиновниками і представниками РПЦ в другій половині ХХ ст.» доповідачка на основі аналізу журналу Московської патріархії та фондів уповноваженого у справах РПЦ показала повний контроль влади за діями Ініціативного комітету Гавриїла Костельника та "мовчазну" згоду у 1946 р., а згодом навіть апологетику Львівського Псевдособору на святкуваннях його 20-ти, 30-ти і особливо торжественого 40-ліття у 1986 р. духовенством РПЦ.
проф. Наталія Шліхта, Київ – «Парадокси радянської політики щодо Церкви: задум – реалізація – наслідки (на прикладі насильницького “возз'єднання” УГКЦ з РПЦ)» Дослідник поглянула на основі партійних і фондів уповноваженого у справах релігії на становлення РПЦ в Україні та "жорстку" республіканську політику влади до підпілля УГКЦ.
У другій сесії: «Регіональні особливості “ліквідації унії”». Доповідачі розповіли про спосіб репресій влади яка розуміла авторитет Церкви і намагалася репресії одягнути в "шати" справедливої боротьби з "антирадянськими елементами" і "німецькими колабораціоністами". Зокрема п. Володимир Бірчак, Київ у доповіді «Роль радянських репресивних органів у ліквідації ГКЦ в Україні» на основі досліджень у архівах СБУ України та галузевого архіву СБУ у Києві розповів про ретельність з якою органи КДБ наглядали над діяльністю окремих ієрархів та священиків УГКЦ і методом терору вербували людей, які спілкуючись з духовенством передавали отриману інформацію про діяльність духовенства органам влади.
проф. Ігор Галаґіда, Ґданськ показав «Особливості процесу ліквідації Греко-Католицької Церкви в Польщі» зазначаючи особливий терор через нагляд та арешти якими влада "обдаровувала" активних душпастирів.
п. Олександр Пагіря, Київ висвітлив тему «Сталінська ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945-1949 рр.: етапи, механізми, виконавці» вказуючи на виняткову стійкість свщмуч. Теодора Ромжі, та монолітність у позиції духовенства, яка була перешкодою процесу "возз'єднання" та виняткові провокації у ЗМІ, де помістили заклик до "возз'єднання" який ніби підписав Кир Теодор провокуючи його дати публічну відмову від провокації, а згодом влада розробила план ліквідації владики Теодора і проголошення "возз'єднання" ГКЦ у Закарпатті з РПЦ. 
о. др.Петер Штурак, Пряшів – «Постать блаженного єп. Павла Ґойдича в контексті переслідувань Греко-Католицької Церкви в Словаччині» вказав на стійкість владики свщмуч. Павла Ґойдича, якого влада спочатку ізолювала від духовенства, а згодом і арештувала і помістила просто у абсолютну атмосферу "тиші", яку однак владика сприйняв гідно і вистояв у вірі аж до мученицької смерті.
По обіді було відкрито нову виставку Інституту історії Церкви УКУ: «Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах комуністичних режимів після Другої світової війни»
У третій сесії: «Репресована Церква: свідчення віри та історичний досвід». Доповідачі розповіли про долі духовенства, яке залишилося вірним та тими хто пішов на компроміс з владою. Зокрема о. др. Богдан Прах, Львів розповів про «Духовенство Перемиської єпархії в умовах радянських репресій (1939-1950)» на основі архівів і "польових" досліджень свідків він не лише розповів про репресії але і представив систематичну наукову працю, яка методично розповідає про долі духовенства Перемиської єпархії.
п. Ольга Зброжко, Львів, «Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час «ліквідації унії» (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного). Дослідницярозповіла як духовенство під тиском влади чинило опір і зазнавало репресій або шукало компромісу з владою щоб зберегти духовенство і вірних від репресій однак остаточно все ж страждало в лещатах тоталітарної системи атеїстичного терору. 
п. др. Олег Турій, Львів, «Свідчення мучеників та ісповідників віри XX століття – джерело життя Української Греко-Католицької Церкви» розповів на прикладі життя мучеників та ісповідників віри про практику ними богословських чеснот віри, надії та любові перед лицем атеїстичного терору. 
о. Іван Дацько, Рим/Львів, «Сприйняття та реакція на “Львівський собор 1946 року” греко-католицької ієрархії в діаспорі» вказав на солідарність і підтримку діаспори без якої неможливим би був світовий резонанс подій репресій УГКЦ який і стримував владу від надміру жорстких мір репресій УГКЦ
На завершення відбувся круглий стіл: «Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки і завдання для сьогодення», Глава УГКЦ відзначив, що Церква дуже хоче, аби річниця цих трагічних подій слугувала всім українцям як момент оздоровлення національної пам'яті. «Пізнанням цієї правди ми станемо вільнішими, сильнішими. Ми хочемо знати цю правду не для того, аби на когось нарікати чи проти когось намагатися воювати. Ні. Ми хочемо оздоровлювати нашу пам'ять, аби не бути її заручниками. Ми хочемо пам'ятати, аби запобігати. І в такий спосіб шукати справжньої церковної єдності в Україні», - відзначив Блаженніший Святослав. 
«Нехай Дух Святий, - побажав Блаженіший, - зробить ваше сумління науковця чесним, аби все те, що ви побачите в джерелах наукового дослідження, навіть як воно буде неприємне для греко-католиків чи православних, ви це могли в об'єктивний спосіб усім показати. І тоді ця правда нас справді визволить».
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ 
Джерело - http://ugcc.tv/ua/media/76221.html
Детальніше - http://ichistory.org.ua/blog/2016/03/19/video-u-kyyevi-vidbuvalasya-mizhnarodna-naukova-konferentsiya-syla-viry-suproty-nasyllya-vlady/

Немає коментарів:

Дописати коментар