Візит Кир Андрея до українців у Канаду, 1910 р. |
16 лютого у храмі св. Василія Великого оо. Василіян у м. Києві відбулася презентація
монографії науковця, історика, публіциста Оксани Пасіцької “Львівський Манчестер” і “Галицька Каліфорнія”: соціально-економічна діяльність українців Галичини (1920–1930-ті роки), яка у контексті соціально-економічної історії західноукраїнських земель дорадянського періоду, показує суспільну та економічну кон’юнктуру ГКЦ: від теорії до практики. Історія свідчить, що ГКЦ брала активну участь не лише у релігійній, культурній, а у всіх сферах життя суспільства, а священнослужителі ставали меценатами та лідерами за покликом душі. Авторка відзначила, що очільник УГКЦ Андрей Шептицький вважав економічну самостійність передумовою політичної незалежності нації та закликав “Божу батьківську землю любити і не пускати її з рук, і на ній доробитися добробуту на взір інших народів”.
У пастирських листах митрополит велику увагу приділив актуальним соціально-економічним проблемам: соціальній рівності, приватної власності, суспільній опіці, справедливості. Кир Андрей був не лише теоретиком, а й практиком утвердження християнсько-демократичної економічної політики Церкви і зумів проявитися як успішний підприємець, акціонер, організатор, меценат. У монографії проаналізовано роль Церкви у піднесенні економічної свідомості та культури населення та міжнародна співпраця та фінансова підтримка економічних навчальних закладів, ремісничо-промислових бурс, Господарської академії в Подєбрадах та особисте листування А. Шептицького з міністром фінансів Чехословаччини Я. Шрамеком з приводу функціонування академії….
монографії науковця, історика, публіциста Оксани Пасіцької “Львівський Манчестер” і “Галицька Каліфорнія”: соціально-економічна діяльність українців Галичини (1920–1930-ті роки), яка у контексті соціально-економічної історії західноукраїнських земель дорадянського періоду, показує суспільну та економічну кон’юнктуру ГКЦ: від теорії до практики. Історія свідчить, що ГКЦ брала активну участь не лише у релігійній, культурній, а у всіх сферах життя суспільства, а священнослужителі ставали меценатами та лідерами за покликом душі. Авторка відзначила, що очільник УГКЦ Андрей Шептицький вважав економічну самостійність передумовою політичної незалежності нації та закликав “Божу батьківську землю любити і не пускати її з рук, і на ній доробитися добробуту на взір інших народів”.
У пастирських листах митрополит велику увагу приділив актуальним соціально-економічним проблемам: соціальній рівності, приватної власності, суспільній опіці, справедливості. Кир Андрей був не лише теоретиком, а й практиком утвердження християнсько-демократичної економічної політики Церкви і зумів проявитися як успішний підприємець, акціонер, організатор, меценат. У монографії проаналізовано роль Церкви у піднесенні економічної свідомості та культури населення та міжнародна співпраця та фінансова підтримка економічних навчальних закладів, ремісничо-промислових бурс, Господарської академії в Подєбрадах та особисте листування А. Шептицького з міністром фінансів Чехословаччини Я. Шрамеком з приводу функціонування академії….
Детально висвітлено співпрацю УГКЦ з кооперативними установами та приватним бізнесом, роль священнослужителів у створенні фінансово-кредитних установ в Галичині. Окремо розглянуто господарську діяльність УГКЦ як великого землевласника, заснування галицького кооперативу “Священича санаторія”. У монографії проаналізовано роль митрополита Андрея Шептицького у створенні та функціонуванні соціальних організацій (товариство українських греко-католицьких робітниць “Будучність, робітниче товариство “Воля”, Комітет допомоги українським безробітним при товаристві “Сила” тощо).
Велика увага привернута до благодійної та організаційно-підприємницької діяльності митрополита Андрея Шептицького (співвласник “Фортуни Нової”, “Хлібсоюзу”, Акційної спілки будівельного промислу тощо), Тита Войнаровського та інших священнослужителів. Також проаналізовано умови ведення бізнесу, боротьбу А. Шептицького з проявами хабарництва, “люстраційні протоколи” як форму здійснення контролю над діяльністю підприємств та багато інших цікавих аспектів.
Відеозапис
Велика увага привернута до благодійної та організаційно-підприємницької діяльності митрополита Андрея Шептицького (співвласник “Фортуни Нової”, “Хлібсоюзу”, Акційної спілки будівельного промислу тощо), Тита Войнаровського та інших священнослужителів. Також проаналізовано умови ведення бізнесу, боротьбу А. Шептицького з проявами хабарництва, “люстраційні протоколи” як форму здійснення контролю над діяльністю підприємств та багато інших цікавих аспектів.
Після короткої презентації книги та
ґрунтовної доповіді про соціально-економічну доктрину ГКЦ авторці книги було
поставлено низку запитань, що допомогло всім присутнім ще глибше пізнати маловідомі
напрями діяльності УГКЦ, постать митрополита та почути кваліфіковану думку науковиці
щодо дискусійних питань.
До прикладу, під час вечора піднімалися
питання, як Андрей Шептицький ставився до приватної власності. Історикиня
Оксана Пасіцька, високо оцінюючи господарсько-економічну діяльність Андрея
Шептицького, зазначила, що приватну власність митрополит вважав основою
економічної стабільності, природним правом людини. Присутніх також цікавило,
хто допомагав митрополиту у господарсько-фінансових справах митрополії. Авторка
книги детально розповіла про довірених осіб Андрея Шептицького – о-м. Тита
Войнаровського та Євгена Гвоздецького, яким митрополит довіряв не лише
вирішення службових питань, а й особистих, зокрема право участі у зборах,
нарадах, розпоряджатися власними банківськими рахунками.
Присутні мали можливість ознайомитися з
відеоматеріалами та слайдами, підготовленими авторкою на основі архівних
документів, матеріалів преси та творчої спадщини Кир Андрея. Поспілкувавшись на закінчення
вечора гості заходу могли придбати книгу та отримати автограф автора Оксани Пасіцькою.
Ролик про книгуВідеозапис
Немає коментарів:
Дописати коментар