Побачила світ книга о. Августина Бабяка, "Задля любові до свого народу" про життя і чесноти праведного митрополита Андрея. Презентацію плануємо 4 липня о 16.00 год. у рамках семінару в Інституті історії Церкви УКУ.
Пропонуємо Вашій увазі резюме автора про книгу. У 2022 р. виповнилося 130 ліття іерейських свячень молодого василянина Андрея Шептицького у катедральному храмі св. Івана Хрестителя у княжому місті Перемишлі. Цей ювілей спонукав мене до написання книжки в італійській мові щоб про визначну постать нашої Церкви і народу взнали італомовні читачі і ось у співпраці з проф. Серджо Танзарелла у італійському видавництві побачила світ книга Agostino Babiak, Per amore del suo popolo, Pozzo di Giacobe 2023. Базовим матеріалом для мене було Positio – досьє документів і свідчень справи беатифікації праведного Андрея; живі свідчення людей, які за життя бачили та спілкувалися із Митрополитом та цінні, але досі не цитовані архівні матеріали.
Метою книги є висвітлити віру, духовність і людяність праведного митрополита Андрея Шептицького (1865-1944) у його майже півстолітньому єпископському служінні, як стійкого провідника Греко-Католицької Церкви і українського народу у важкому суспільному стані та політичному контексті домінування імперій та тоталітарних держав; його постать і вчення водночас є актуальним для українського народу, який і сьогодні шукає та утверджує національну та церковну ідентичність плекаючи цінності притаманні європейській спільноті.
Сильний досвідом віри, мудрістю
та пастирською прозорливістю, Митрополит, щедро жертвуючи себе цілопально, з
простотою та євангельською мудрістю, якою він був пройнятий; як ревний
душпастир умів стерегти і годувати свою паству, щоб вона зростала духовно, в
любові до Бога і ближнього, готуючи її протистояти атакам і переслідуванням,
які вдарили її, ніколи не відповідаючи ненавистю на ненависть, він діяв як батько, захищаючи всіх і євреїв зокрема, як власних дітей від терору нацизму та більшовизму.
З такою ж ревністю дбає про постійну формацію єпархіального та монашого духовенства, сприяючи заснуванню отців редемптористів східного обряду, відроженню монахів студитів, адже у монашестві він вбачав найкращого союзника у вихованні української еліти та народу. Він страждав від браку політичної та релігійної єдності свого народу, який, всупереч цілям
польського уряду, прагнув побудови суверенної української держави, послідовно
розвиваючи шкільництво, громадянське суспільство, дбав про добробут опікуючись
коопеплекав українську культуру, зокрема чративним рухом і товариством «Дністер» та іпотечним банком через створення руського Національного музею та Народної лічниці у Львові, надавав підтримку сиротам і вдовам у створенному ним Благодійному фонді опіки вдів і сиріт.
З пастирських листів і його магістерію (вчення), із матеріалів Positio випливає бачення живої і непохитної віри митрополита яка є виявом його особистого зв’язку із Богом, який покликав його до святості, та готовності до мучеництва, щоб Українська Церква залишалася в єдності з Вселенською Церквою. Так само, у пророчому бачені, протягом усього свого життя він прагнув сприяти справі об’єднання православних Церков задовго до ІІ Ватиканського собору через примирення візантійського православя з Вселенською Церквою, наголошуючи на збереженні чистоти східного обряду.
о. Августин Баб’як
Немає коментарів:
Дописати коментар