Оновлюючи літургійний календар, церква втілює в життя реформу, що назріла давно. Про це йдеться у Пастирському посланні Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ про оновлення церковного календаря.
«УГКЦ в Україні, починаючи з 1 вересня 2023 року Божого, у відповідь на знаки часу дотримуватиметься григоріанського стилю у відзначенні нерухомих свят, які ми обчислюємо за астрономічним сонячним календарем. Дні рухомих свят, які підраховують за місячним календарем, зберігаються згідно з теперішньою Пасхалією — ми очікуємо на те, що невдовзі всі християнські Церкви встановлять спільний осучаснений спосіб визначення дати Пасхи", — наголошується в посланні.
Блаженніший Святослав зазначає, що календарна реформа сприятиме єднанню вірних в Україні та за її межами, адже більшість закордонних єпархій та екзархатів уже раніше впровадили новий стиль.
"Завдяки
тимчасовому збереженню старої Пасхалії, принаймні для наших потреб в Україні,
ми зможемо переживати і надалі Святу Пасху та пов’язані з нею літургійні ритми
одночасно з православними братами", — йдеться у посланні.
Календарні
дискусії вирували в Україні ще в XVI—XVII ст. На початку ХХ ст. почався процес
переходу на григоріанський календар поодиноких громад нашої Церкви за кордоном,
але в Україні він з різних причин був зупинений. І ось в останні роки полеміка
відновилася. Стало очевидним, що юліанський календар втратив свою роль виразника
нашої ідентичності та запобіжника асиміляції, натомість становить у цій царині
перешкоду і проблему.
"Щоб
зберегти самобутність Київського християнства в сучасному світі, його
богословську і літургійну, духовну і канонічну традиції, ми потребуємо їх
справжнього і всеохопного оновлення та оживлення, а не імітації та
закостеніння", — наголошує Блаженніший Святослав.
Саме
з цією метою, відзначається в документі, Архиєрейський Синод УГКЦ в Україні
вирішив у лютому 2023 року запровадити з 1 вересня 2023 року календарну
реформу.
"Саме
зараз настав слушний історичний момент для нашого літургійного навернення, для
осучаснення нашої проповіді і обнови життя з віри в Христове Євангеліє через
богослужбовий вимір нашого церковного буття", — сказано в документі.
Предстоятель
нагадує, що в літочисленні церква не створювала власних систем і методів, а
послуговувалася досягненнями науки. Водночас оновлення церковного календаря не
повинно стати лише механічним зміщенням дат на 13 днів. Церква бажає, щоб разом
зі зміною календаря змінювалися і люди.
"Постійний
заклик Христа до покаяння — переосмислення всього свого життя — актуальний
тепер, як ніколи. Не біймося вдосконалюватися, особливо коли йдеться про
зростання у вірі! Бо лише в такий спосіб ми зможемо стати справжніми християнами,
покликанням яких є щоразу краще втілювати свою віру в сьогодення", —
переконує Блаженніший Святослав.
Відповідно із оновленням літургійного календаря змінюються дати почитання святих у молитовній практиці, що вкрай важливо для духовного зросту вірних. У своєму листі «До духовества» у 1934 році митрополит Андрей Шептицький зазначає: «“Святими” називають люди велетнів святості, людей необмеженої перед Богом сили, жертвенности, іншим людям непонятної; людей любови, що горить дійсно небесним світлом, людей полум’яної любови Божої, людей ревности, що всі перепони переломлює; людей покори, що каже їм завжди на себе забувати; людей терпеливости, невичерпної, бездонної…
Вони є тими героями любови ближнього, героями жертви і праці для них з любови до Бога; вони є “голодні, і жаждущі, і нагі, і биті в лице, і тиняються, трудяться, працюючи своїми руками; їх лають, а вони благословляють, їх переслідують, а вони терплять, їх лихословлять, а вони моляться, вони стали мов сміттям цього світу, ометицею всіх».
Немає коментарів:
Дописати коментар