 |
| Кир Василій і Кир Ігор |
21 листопада у Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі м. Харкова вшанували пам'ять Кир Андрея було урочисто відкрито виставку, присвячену 150-літтю від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Виставка організувалася з ініціативи Харківського екзархату УГКЦ та Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ. У відкритті взяли участь владика Василій (Тучапець), Екзарх Харківський та владика Ігор (Ісіченко), архиєпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ. Вступну бесіду про віхи життя і служіння митрополита Андрея Шептицького розповів о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, голова Місії Постуляції (м. Львів).
 |
| Кир Андрей у Харкові |
Пам'ять Кир Андрея вшановується у час річниці жертв Голодомору 1932-33 р. вірним Сходу України відкривається постать Кир Андрея, як милосердного Самарянина, який усіма силами намагався поширити правду про геноцид українців у світі та спішив до них з гуманітарною місією допомоги. Отець розповів про становлення покликання юного аристократа Романа Марія Олександра який виростав у атмосфері молитви і готовності служити що також було причиною вибору монащого стану.Служіння народу Кир Андрей окреслив словами: "“Ціль моєї праці – зібрати Вас усіх під стяг Христа. Наука Христа, якою я перейнятий у сто разів більше з власного переконання, а не з уряду – це мій прапор і мій дороговказ. Хай умру днесь і у вічності не знайду щастя, коби лишень Ви, мої браття, були спасенні”. Вказав на життя аскези брата Андрея у спільноті Василіян, про його розуміння аксези просте і промовисте свідчать його слова: «…невпинною і
невгамовною працею над досконаленням своєї душі та неустанними духовними
вправами – по святим словам Спасителя: «Чувайте і моліться, аби не попали у
спокусу» Мт. 26, 41, а образно описуючи стан душі Кир Андрей зазначає що
людський дух якщо не вправляється то уподібнюється до «ясного плуга що ржавіє у
шопі, не уживаний до ніякої праці», натомість вказує на приклад «як противно
желізна руда в огні не спалюється, а чиститься і шляхетніє та перемінюється у
дорогоцінну крицю». Отець вказав на його знайомство з папою Левом ХІІІ та шлях втілення його соціального вчення в Галичині, знайомство з інтелектуалами доби п. Володимиром Антоновичем у Києві та Володимиром Соловйовим у Росії та його бачення ролі Церкви у ділі обєнання. Відкриттям для вірних були соціально-культурні ініціативи Кир Андрея Український як створення Національного Музею, Народної Лічниці, фонди сиріт та вдів, санаторії для священиків і захоронки для дітей, створення бібліотек
і збір архіву історії Унії, страхового товариства "Дністер" і Земельного Банку у Львові, підтримка
кооперативів "Маслосоюзу" та створення ботанічних заповідників у яких окреме місце займали каштани і липи.
Харитативна праця Кир Андрея була надхнена знайомством з бр. Альбертом Хмельовським який розвинув згромадження альбертинів у Кракові(1889 р.) які займалися ств.
притулків для убогих, вдів і сиріт де через працю і молитву повертали їм віру в власні сили і людську
гідність. Кир Андрей як богослов у Кракові не лише зустрічався, але і жив у
притулках бр. Альберта: «Рік чи два опісля я мав щастя знову прожити тиждень із
братом Альбертом у Верхраті. Після місії, яку дали мені в місцевій парафії,
замешкав у монастирі братів. Одягнутися в їхню рясу, обтягнути стегна паском
святого Франциска, прислухатися до братів і годинами розмовляти з братом
Альбертом – ті реколекції є, може, ліпші від будь-яких інших… Служба убогим
була для нього (бр. Альберта) школою євангельської бідности; в ту цноту втягало
його – так повім – служіння вбогим, якому віддався цілим серцем. Тому чернече
убозтво було в нього таким простим наслідком його життя і його душі, що було в
нього цілком природним; ніхто не дивувався з його бідности, хоча ніхто з людей,
котрі його зустрічали, напевно, ніде нікого не зустрів, хто би такою самою
мірою практикував ту євангельську цноту».
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ
Немає коментарів:
Дописати коментар