У Місію Постуляції завітав о. Василь Говера, апостольський делегат для українців греко-католиків у Казахстані. Отець Василь чотринадцять років опікується вірними у м. Караганда. Поселення Караганди було засноване як один з виправних таборів ГУЛАГу де примусово працювали на радянську вугільну індустрію тисячі німців, литовців, українців, поляків, росіян. У сьогоденні це містом залишається індустріальним центром. Українська громада Караганди створена жертвенною працею священиків УГКЦ  о. Олексія  Зарицького, о. Павла Чехута, о. Василя Вербовецького, о. Маряна Шабана, та Степана Пришляка є живою і діяльною. У сімях колишніх переселенців плекається мова і звичаї, є українська школа, а катехизу ведуть Сестри Служебниці НДМ.

Святитель Миколай Чудотворець

У перші дні грудня які віють холодом Церква ставить нам до вшанування Святого Миколая, архиєпископа міста Мири у Лікії. Память про добрі вчинки Святого зігріває теплом дитячих спогадів, адже він вважається опікуном убогих, оборонцем покривджених, великим чудотворцем постать, якого шанує увесь світ. Безумовно, що найбільшою чеснотою св. Миколая була його милосердна любов до ближнього. Однак стрижнем цієї чесноти було – розуміння, розуміння  потреб бідних та нужденних. Св. Миколай хоча й походив із багатої родини, однак із дитинства плекав любов до ближніх, а особливо до тих, які жили у злиднях, бо саме у них він вбачав Христа. Існує відома всім приказка, що ситий голодного не розуміє, але як бачимо св. Миколай поступає цілком по-іншому. Саме завдяки чуйності до потреб інших він діяв за покликом свого серця. Ніколи не чекав, щоб хтось із нужденних до нього приходив та просив помочі, а сам випитував про потреби інших, шукав бідних, щоб їм допомогти.

1 листопада 2012 р. Моління у Спаську біля Караганди (Казахстан) на символічній могилі українців - жертв сталінських репресій Карлагу. учасників конференції «Не відрікайтеся від віри батьків» присвячена бл. свщмуч. Олексію Зарицькому. Древні римляни мали звичай вшановувати полководців, які перемогли у війні як героїв. Тріумфальну процесію  очолював імператор на білому коні, з золотим вінцем на голові у пурпурних шатах. На честь цих героїв будували Тріумфальні арки, базиліки та амфітеатри. Сьогодні архітектура Риму німий свідок минулих перемог. Христос вїхав у Єрусалимі на осляті і люди вітали його як Месію. Глузуючи римські вояки, вклали на голову Христа терновий вінок, а на плечі  пурпуру.

Увечері 12 листопада 2012 р. з Парижу отримали сумну вістку про смерть Преосвященого Кир Михаїла Гринчишина, ченця редемпториста, апостольського екзарх для українців Франції. Кілька штрихів біографії Кир Михаїла. На вибір життєвого шлях вплинула атмосфера молитви, яка панувала у сімї. Михайло вступає до Чину оо. Редемптористів у Йорктоні (Канада). У 1952 р. брат Михайло приймає ієрейський сан викладає в семінарії, їде у Рим де захищає докторат у Папському Східному інституті. У грудні 1957 р. стає Постулятором справи беатифікації митрополита Слуги Божого Кир Андрея Шептицького, ця праця стала справою його життя.

Медіатори і їх сенсації чи святі світичі на шляху до Істини

Мученики, свідки віри у Первіснії Церкві.

Сьогодні на сторінках часописів появляються герої які славу здобувають різними подвигами. У США Раян Холідей став відомим завдяки книзі Trust Me, I’m Lying. Confessions of a Media Manipulator (Вірте мені я брешу). Автор здобув увагу читачів, адже у книзі описав як творити сардельки, скандальні новини, які ЗМІ зразуу підхоплюють без перевірки: від секретів Всесвіту до одкровень зірок естради. Автор публікації   розповів про свій спосіб бізнесу на ЗМІ, спалив себе взамін отримав у нагороду – популярність.

 Сьогодні як і у часи Римської імперії на арену форуму виходять сучасні гладіатори, або скоріше медіатори, які у битві за прихильність натовпу ліплять новини, фантастичні легенди і ризикують власним іміджем щоб почути оплески, і чим цікавіша легенда тим ширший розголос. Таке враження що правда уже не в моді, а людина полює за химерами, які будять її уяву. Як у морі чудо-інформації та мильних героїв людині не розминутися з Правдою.

Память праведника священномученика Олексія Зарицького (17.10.1912-30.10.1963) – душпастир Казахстану.

30 жовтня у Караганді (Казахстан) та у Рясній Руській біля Львова відбудуться моління і вечір памяті свящмуч. Олексія. Блаженний   розпочав як душпастир у Струтині біля Золочева, у час радянських репресій опікувався вірними у Рясній Руській, арештований восени 1947 р. отець Олексій на засланні в Казахстані уділяв Святі Тайни вірним у засланні. Після звільнення він залишився серед вірних, лише другий арешт і смерть 30 жовтня 1963 р. у таборі Долінка біля Караганди перервали його життя посвяти. Память священномученика Олексія як праведника і ісповідника віри єднає вірних українців у Галичині і Казахстані.
Життєпис  Фотографії

"Великого бажайте! ... Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну мету - само собою підносить людину!"  Святкування  120-річниці дня народження Кир Йосифа Сліпого Місія вшановує  виданням аудіо-диску з біографією, уривками його Заповіту та творів, адже як зазначив блаженніший Кир Святослав: "Найкращий спосіб вшанування Слуги Божого - це зробити своїми його ідеали та, заручившись його заступництвом перед престолом Всевишнього, намагатися ними жити..."

Приклади і ікони щастя.

Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай убогим, і будеш мати скарб у небі; Потім приходь і йди за мною. Мт. 19, 21.

Яким сенсом наповнена ця пропозиція Ісуса? Парадокс, віддай і будеш багатим, але справді щастя людини приховане у цих словах Ісуса. У звернені до молоді кард. Анджело Комастрі, архипресвітер базиліки св. Петра у Римі запитав молодь: Де живе щастя, якого усі шукають, але лише деякі знаходять. Чому? Тому що блукають втративши справжню дорогу! Дорогу на яку вказують справжні «ікони щастя» - святі яких сяйво опромінює Церкву. Таким світичем є св. Франциск з Асижу. Як він знайшов щастя? - Знайшов тоді коли перестав адорувати самого себе! Коли вийшов з в’язниці егоїзму. Сьогодні однак ми рухаємося у зворотньому напрямі зазначив кард. Комастрі. У німецькому часописі «Der Spiegel» на обкладинці зображена дівчина яка вдивляється у дзеркало. Це зображення було підписане «Суспільство мого Я». Цей образ самозакоханості - тривожний сигнал, який пояснює атмосферу незадоволення і спробу втечі від реальності у суспільстві, яке байдужо не звертає увагу на ближнього. 

В Центральному Історичному архіві м. Львова, пл. Соборна 3а, відкрилася тематична виставка Кир Андрей Шептицький і Пласт. Кир Андрей повстає як духовний провідник і добродій виховної організації української молоді - Пласт. Виставка з фондів архіву представляє фото і документи періоду 1917-1939 рр. і є відкрита для широкого загалу з понеділка по пятницю з 10.00 до 17.00 год.

Про нас

Місія «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви покликана до життя Синодом єпископів УГКЦ у травня 1992 року для допомоги Патріарху та місцевим ієрархам у проведенні процесів беатифікації й канонізації cвятих.

Головні цілі і завдань Місії:

- проведення заходів щодо прослави можливих кандидатів на святих, організація і проведення беатифікаційних і канонізаційних процесів;

- науково-пошукова робота матеріалів і документів повязаних з життям і духовною спадщиною кандидатів на святих;
- публікація біографічних матеріалів, оригінальних творів, аналітичних студій, листів і документів до беатифікаційного процесу;
- популяризація кандидатів, над життям яких проводиться процес беатифікації;
- пошук і опитування наочних свідків, які знали Слуг Божих які перебувають у беатифікаційному процесі.

Cвятість - зустріч людини з Господом Богом

Каппадокійські святителі

Святі отці та вчителі Церкви

Вірні Первісної церкви вживали поняття святості як участь у дарі синівства Божого, як повчає св. Климент Александрійський: Оскільки Дух Сина у нас перебуває, у Сині ми є синами Отця. Людині властиво применшувати ціну дару Христа, вбачаючи у Христі лише приклад до наслідування. Св. Августин говорив пелагіянам: «Страшна і велика помилка вашої єресі, що ви намагаєтесь переконати, що благодать Христа – в його прикладі, а не у дарі».

Дар Божої благодаті - Христос завдяки вірі і співпраці людини у ділі Спасіння приносить плід добрих діл – як навчає св. Тереза з Авіли Внутрішній замок, VII, 4,6. Дар Божої любові який горить у душі проникає людське єство: «Ціль духовного єднання: чинити діла, адже вони істинне знамення від Бога отриманої благодаті».

11, 17. 

Митрополит Андрей Шептицький про почитання Святих

“Йдучи дорогами, вказаними Церквою, – йдемо тудою, кудою йшли великі Апостоли: св. Петро, св. Павло, св. Андрей, св. Йоан, і всі вони – ті великі Вчителі, великі Святі, Христові Апостоли, а їх було 12. Тою дорогою йшли апостольські наслідники св. Богоносні Отці: Климентій, Ігнатій, Іриней, Кипріян, Василій, Йоан Золотоустий, Кирило один і другий, і багато – багато інших великих Святих і Учителів, що всі народи вели дорогою Божого Об’явлення до вічного спасення. Тою дорогою ішли св. Мученики, що свою кров проляли за святу віру, від первомученика великого Стефана [починаючи]. А в чергу через усі століття тисячі й мільйони їх проливали свою кров, щоб дати свідоцтво правді Євангелія і правді св. Церкви. Аж до нашого св. Священомученика Йосафата й безлічі тих наших селян, що на Холмщині терпіли за віру й за віру вмирали. Одним словом, тою дорогою ішли всі Святі й ми безпечні, що йдучи тою самою дорогою, зайдемо до тієї мети, де й вони зайшли – до вічного спасення.”

(1937 р.  До духовенства й вірних)

Святість Христа у житті Церкви - вірні на дорозі освячення

У молитві Церкви на Літургії Івана Золотоустого і Василія Великого перед ламанням Агнця священик виголошує: Святеє святим а вірні відповідають: Єдин Свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь. У цих словах Церква, визнає що Христос єдине джерело святості, а святість вірних випливає з сопричастя з Христом. Таїнство Євхаристії причастя Тіла і Крови Господа Нашого Ісуса Христа є поживою для тіла Церкви, яка їй дає силу освячення.