Блаженні новомученики УГКЦ

Блаженні та ісповідники віри взірець стійкості.

У історії деякі люди мають привілей пережити свою історичну епоху. Мученики перших віків християнства завдяки свідченню віри є одним з прикладів історичної пам’яті християн. Люди, які покликані свідчити віру в Христа перед переслідувачами стають на шлях праведного Авеля. «Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє». Євр. 11, 4. Віра в Господа Бога стала каменем спотикання для людей, які «проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину». Рим. 1, 23. Від жертви Авеля до сьогодні віра в Господа Бога проходить випробування. Церква шанує як мучеників свідків віри, які перед людьми які відкидали Бога, через пролиття крові власним життям засвідчили вірність Христу.

Мученики - як ікона Євангелія Блаженств, пережита аж до пролиття крові, вони становлять знак надії для наших і прийдешніх часів. Вони показали, що любов є сильнішою від смерті. У їхньому протистоянні таємниці беззаконня, незважаючи на людську неміч, змогла засяяти сила віри й Христової благодаті (див. 2 Кор. 12, 9-10). Їхнє переможне свідчення виявилось насінням нових християн (Тертуліан, Апол. 50,13).

 

Нехай їхнє свідчення не залишиться для вас тільки причиною до вихваляння, нехай, радше, стане запрошенням до того, щоб їх наслідувати. Через хрещення кожен християнин покликаний до святості. Не від усіх вимагається, як від цих нових блаженних мучеників, найвищого випробування через проливання крові. Однак кожному доручено завдання йти за Христом із щоденною та витривалою самовідданістю.

Пам’ять про них є благословенням. Проповідь бл. Івана Павла ІІ  на  Літургії у Львові, 27 червня 2001.

 

    27 червня 2001 р. блаженний Іван Павло ІІ проголосив Слуг Божих – Миколая Чарнецького та двадцятьох чотирьох співмучеників, Теодора Ромжу, Омеляна Ковча та Йосафату Гордашевську – величати блаженними, і щоб їхні празники святкували кожного року в місцях і згідно з чином, визначеним уставом. 

     Мученики джерело чудотворної сили книга

Молитва до свщмуч. Миколая Чарнецького і 24 що з ним постраждали

Всемогутній і милосердний, Боже, що все створив і в своєму Провидінні усім піклуєшся та все до благої цілі приводиш. Ти, Отче, бажаючи у своєму одвічному задумі спасти людину, що згрішила і втратила своє райське блаженство, послав свого улюбленого Сина, Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, щоб Він своїми безмірними страстями і животворчою смертю та славним Воскресінням звершив твій отчий задум і після зшестя Святого Духа Утішителя зібрав покликаних в один люд – Церкву твою улюблену,

отож і ми, діти цієї єдиної, святої, соборної і апостольської Церкви, скріпленої кров’ю синів і дочок також й нашого українського народу, Тебе, Отче небесний, за заступництвом священномученика Миколая і Новомучеників хто з ним постраждали благаємо: скріпи нашу віру, надію й любов та дай кожному з нас мужність, сміливо та повсякчасно свідчити власним життям про Твою любов і спасіння, щоб за заступництвом Пресвятої Богородиці й усіх Святих українського народу ми осягнули вічне блаженство і прослявляли Тебе:

Отця безначального, Сина Твого Єдинородного і Духа Твого Святого нині і повсякчас і на віки віків,

Амінь! 

      Блаженний Миколай Чарнецький 14.12.1884-2.04.1959

Народився в с. Семаківці на Станіславівщині. Єпископ, монах редемпторист. Заарештований НКВС 11 квітня 1944 р. З 1945 року по 1956 рік відбував покарання у в’язницях та таборах примусової праці. Звільнений 1956 р. як безнадійно хворий. Помер у Львові в опінії святості похований на Личакові у Львові. Нині мощі Блаженного Миколая вшановуються у монастирській церкві оо Редемтористів Свщм. Йосафата у Львові.

Наш український чудотворець. Взірцевий аскет, невтомний трудівник на Христовій ниві, горливий щодо спасіння ввірених його опіці душ єпископ, правдомовний і справедливий, простий і щирий навіть перед обличчям лукавого і підступного ворога, смиренний і богобоязливий у відношенні до Бога. Його не заломили ні тортури допитів, ні суворість лагерного життя, ні зрада побратимів. Вміння милосердно, по-Христовому прощати своїм кривдникам - таким є світло його зорі в небозводі Божого Царства... 

Молитва до священномученика Миколая Чарнецького

О великий Божий угоднику, преславний чудотворче, блаженний отче Миколаю! Ти молитвою витривалою, вірою кріпкою і любов’ю ревною та чистотою серця ще на землі учинив свою душу гідним мешканням Пресвятої Тройці; тяжкі муки від богоборців мужньо перетерпів ти і вінця небесної слави сподобився, та від нас духом своєї любові не відступив ти, і чесні свої мощі, як посудину, повну благодаті, залишив ти нам!

Тож, маючи до Всемилостивого Владики велику сміливість, молися за спасення душ наших, що з любов’ю та довірою прибігаємо до тебе, могутній наш Заступнику та Покровителю Христової Церкви! Випроси нам у всещедрого Бога дару, що його кожен з нас на добро потребує, держави нашої утвердження, світу втихомирення, від голоду та погуби визволення, від нашестя чужинців захорону, скорботним потіху, недужим зцілення, впалим з упадку піднесення, заблуканим на шлях істини і спасення повернення, подвижникам витривання, доброчинцям у благих ділах успіх та благословення, дітям та молоді в благодаті зростання, сиротам та вдовицям заступництво, тим, що відходять із цього життя дочасного кончину мирну, і тим, що відійшли блаженне упокоєння, а нам усім на дорозі спасення будь Провідником неструдженим у збереженні віри непорочної та заведи нас до невечірнього світла життя вічного, щоб ми його сподобилися молитвами твоїми та разом з тобою прославляли і величали дивного у святих своїх Бога - Отця, і Сина, і Святого Духа, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Блаженний Григорій Хомишин 25.03.1867-28.12.1945

           Народився у с. Гадинківці на Тернопільщині. Доктор богослов’я, Єпископ Станиславова вперше був заарештований НКВС у 1939 р. Після другого приходу більшовиків його арештували 15 квітня 1945 р. Внаслідок 8-місячних катувань в Києві у Лукянівській в’язниці 28 грудня 1945 р.  перестало битися серце блаженного Григорія

            Блажений Григорій - яскравий приклад ревного пастирського служіння і радикальної категоричності у цілковитому несприйнятті гріха, прямолінійність і простота у всьому, що стосується Божих справ, незворушна твердість у вірі, принциповість у слідуванні за голосом Господнього покликання, що відлунює в найпотаємніших куточках власного сумління - дороговказ шляху осягнення християнської досконалості

Молитва до священномученика Григорія Хомишина

Господи Боже, безмежно добрий і ласкавий! Складаю Тобі глибокий поклін і дякую за всі дари і ласки, якими Ти наділив твого вірного Слугу Єпископа Григорія Хомишина, а головно, що Ти удостоїв його мученицького вінця за

святу католицьку віру, за нашу Греко-католицьку церкву.

Водночас прошу Тебе, Господи, коли така Твоя свята воля: прослав святість Твого Слуги Блаженного Священномученика Григорія видимими знаками і чудами.

Господи, через безконечну любов Пресвятого Серця єдинородного Твого Сина Ісуса Христа, за посередництвом Непорочно Зачатої Діви Марії, яких Єпископ Григорій так шанував і любив, за молитвами св. Йосифа Обручника та св. свщм. Йосафата, прошу Тебе: уділи мені через Твоє безконечне милосердя та посередництво Твого вірного Слуги Блаженного Григорія ласку <...>, про яку я так покірно Тебе благаю.  Амінь.

                   Блаженний Йосафат Коциловський  

                            3.03.1876-17.11.1947

          Народився у лемківському с. Пакошівка біля м. Сянока. Доктор філософії та богослов’я, монах-василіянин, Єпископ Перемисько-Самбірський, засновник Духовної семінарії у Перемишлі та монашого Згромадження сестер св. Йосифа. Вперше заарештований Польською Службою Безпеки 21 вересня 1945 р. Другий арешт 26 березня 1946 р. блаженного перевели у табір у с. Чапаївка біля Києва де він помер смертю мученика. Мощі блаженного Йосафата вшановуються у церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці у Стрию.

           Шляхетність його постави і доброта, котру випромінював погляд його очей, не дали жодного разу занестися над ним руці безбожника-ката: кипляча у ньому злоба на послідовників Христового вчення, неначе велетенська хвиля, що безплідно розбивається об могутню прибережну скелю, відступала перед строгою добродушністю старця, яка, поряд з тим, зуміла виєднати повагу до релігійних переконань та світогляду цього католицького єпископа з боку насельниць жіночого православного монастиря, що містився неподалік місця його славного мученицького подвигу і блаженного переставлення до вічності.

               

Молитва до священномученика Йосафата Коциловського

Священномученику Йосафате, Тебе Христос Господь покликав до служіння своїй Церкві, як пастиря Перемиського. Покинувши свої земні справи, Ти став невтомним опікуном твоїх чад духовних. Ти огорнув їх своєю жертвенною любов’ю, навчаючи їх словом Божим, окормлюючи їх духовною поживою, підносячи побожними моліннями й співом їхні серця й уми до споглядання небесного блаженства. Ти, священномученику Йосафате, не полишав їх у повсякденних потребах, піклуючись сиротами. Ти лагідною і мудрою розрадою потішав серця розгублених. Коли ж настав час переслідувань, Ти своєю незламною поставою і мучеництвом засвічив вірність Христові та Його Церкві й радо віддав життя.

Отож, і ми приходимо до Тебе й благаємо: випроси нам у Господа героїчну мужність, силу духа й рішучість, щоб ми поступаючи в чеснотах за твоїм яскравим прикладом, достойно звершили велику дорогу любови тут на землі, а у небі отримали ласку вічного блаженства й разом з тобою та усіма Святими прославляли Бога у Тройці Святій єдиного, Отця і Сина І Святого Духа на віки віків. Амінь!

Блаженний Симеон Лукач  7.07.1893-22.08.1964

          Народився у с. Старуня на Станіславівщині. Викладач морального богослов’я Духовної семінарії у Станиславові. Висвячений у 1945 р. на єпископа владикою Григорієм Хомишиним як правонаступник єпархії у випадку арешту. Перший арешт 26 жовтня 1949 р. тривав майже 7 років каторжних таборів у Сибіру. Другий арешт у липні 1962 р. та судовий процес, що розпочався одночасно з II Ватиканським Собором і перетворився на показову атеїстичну пропаганду, став причиною хвороби та смерті. Похований у рідному с. Старуня. Мощі блаженного вшановуються у церкві Св. Івана Богослова у Богородчанах.

           На його долю випало з лихвою отримати заплату єпископа переслідуваної Церкви в часі, коли голубину простодушність і незлобивість, як ніколи, треба було помножувати на воістину зміїну - мудру, але не лукаву - хитрість. Слово Боже, яке живим полум'ям палахкотіло в його нутрі і яке він без боязні голосив по всіх-усюдах повіреним його душпастирській опіці вірним, очистило і його слова - «моє священиче сумління не дозволяє мені зрадити імена тих, хто звертався до мене за духовною послугою...» - і зробило його уста закритими для фальші, зради чи неправдомовства.

Молитва до священномученика Симеона Лукачa

Господи Ісусе Христе, Боже наш, що задля нашого спасіння віддав себе у цілопальну жертву на хресті й своїми невимовними терпіннями показав свою любов до всіх людей, а воскреснувши з мертвих відкрив шлях до вічного життя.

Отож, просимо Тебе, за молитвами твого священнослужителя й нашого доброго пастиря, єпископа Симеона, який своєю вірністю Тобі й Церкві Твоїй святій не злякався мучителів, але сміливо прийняв важкі терпіння й смерть і тим самим нам приклад героїзму нам показав, скріпи нашу віру, надію і любов, щоб за його прикладом, героїчно віддвав своє життя для наших ближніх тут на землі, щоб колись прославляти Тебе Ісусе, нашого Господа і Твого Отця і Святого Духа на віки віків. Амінь!

      Блаженний Василь Величковський  1.06.1903-30.06.1973

          Народився у м. Станиславові. Монах-редемпторист, побудував кілька церков та каплиць на Волині та Поліссі у міжвоєнний період. Заарештований НКВС 26 липня 1945 р. і засуджений до смертного вироку, який через 3 місяці замінили 10-річним ув’язненням. 1959 р. призначений Апостольською Столицею єпископом. Другий арешт 2 січня 1969 р., 3-річне ув’язнення та вигнання з СРСР до Югославії. Зустріч у Римі з Кир Йосипом Сліпим та аудієнція в Папи Павла VI. Помер невдовзі після звільнення з ув’язнення у Вініпезі, Канада. Мощі блаженного вшановуються у церкві Св. Йосифа у Вінніпезі.         

            Тільки велике смирення перед Богом і незмірне уповання на Його всемогутність могло дозволяти цьому чоловікові так сміливо ставати в обороні Божих правд і громадянських прав своїх вірних - загнаних радянською владою у підпілля греко-католиків Галичини. А те почитання й пошанівок, що їх - як віруюча людина - віддавав Божій Матері, є с дійсно прикладовим і гідним всілякого подиву. Місіонер до скону, лишився ним до кінця, свідчачи в далекому від рідної домівки краї сумну і славну правду про Христа, Який умер і воскрес, і Його Церкву, що її не в силах здолати пекельні брами.

Молитва до священномученика Василія

О великий і святий мученику, Блаженний отче наш, Василіє. Ти горів Божим Словом і слідував Волі Божій аж до смерті. Ти був освячений і очищений хрестом. Нині ти перебуваєш перед Престолом Божим, прикрашений мученицьким вінцем, і заступаєшся за нас. Ти, що маєш сміливість перед Господом, молися за нас, хто приходить до тебе з любов'ю і набожністю. Ми приходимо до тебе з усіма нашими потребами, знаючи, що Господь вислуховує тих, що вірні Йому. Заступайся за нас перед Престолом Всевишнього, щоб кожен з нас отримав згідно наших потреб.

Подай втіху для засмучених і надію - для загублених, оздоровлення - для недужих, мужність - для молоді, навернення сердець для тих, хто згрішив; - просвічення нашого розуму Євангельською Правдою; надихни нас завжди наслідувати Ісуса Христа; завжди допомагай нам вибирати добро; подай нам мужність у стражданні, віру - у розпачі, надію - у темряві; і укріпи нашу постанову любити Господа. Подай, щоб кожен з нас був спасенний через благодать і милосердя Боже; щоб разом з тобою ми могли хвалити і прославляти Господа, Який є дивний у Святих Його: Отець, Син і Святий Дух, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Блаженний Іван Слезюк    14.01.1896-02.12.1973

         Народився у с. Живачів на Станіславівщині. Священник-катехит у школах та гімназіях Галичини. Висвячений 1945 р. на єпископа владикою Григорієм Хомишиним у передчутті арештів ієрархії УГКЦ. Заарештований 2 червня 1945 р., звільнений після 10 річної каторги у воркутинських таборах, повторно заарештований у липні 1962 р. Підпільний єпископ Івано-Франківської єпархії протягом 8 років. Помер після чергового виклику до КДБ у Івано-Франківську. Мощі блаженного вшановуються у катедральному соборі Воскресіння ГНІХ у Івано-Франківську.

          Cимвол воднораз благості у вірі та крицевої у ній незламності, вироблених через усе життя, дякуючи діянню невидимої Божої благодаті, яку живо відчував усім своїм єством, та «завдяки» морозному кліматові азійського Сибіру, в умовах якого, стараннями безбожницького режиму, впродовж цілого десятка років мав змогу вдосконалювати свою волю - справжній зразок Христового апостола, що доповнюючи власними стражданнями страждання Богочоловіка і Його Церкви, переможно перетерпів до кінця, щоб прийняти вінець перемоги.

Молитва до священномученика Івана Слезюка

Спасе, наш Господи Ісусе Христе, Ти завжди під час переслідування християн кликав безстрашних пастирів, які берегли Твоє стадо й вели його до небесної Вітчизни, подібно й у нашій Церкві Ти покликав вірного слугу твого Івана, який не злякався переслідування, наруг і смерті через підступне й зловмисне опромінення, але до решти віддав своє життя, як промінний свідок твоєї слави і нині ми просимо Тебе, за молитвами твого вірного священнослужителя Івана, дай нам сильну віру, постійну надію і велику любов, щоб, долаючи нелегкі випробування цього земного життя, ми також сталися світильниками правди й осягнули вічне життя у Твоєму Царстві та прославляли Тебе й Твого Отця і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

        Блаженний Микита Будка 7.06.1877-28.09.1949

           Народився у с. Добромірка на Тернопільщині. Перший Єпископ для українців Канади, з 1928 р. Генеральний Вікарій та крилошанин Митрополичої Капітули у Львові. Заарештований НКВС 11 квітня 1945 р. Помер на засланні у таборі Караджар, біля Караганди (Казахстан).

           «все можу в Тому, Хто укріпляє мене» - саме ці слова, напевно, були життєвим кредо цього великого подвижника віри, а терпеливість, працелюбність і величезне уповання на Бога - знаряддями для осягнення найвищої цілі, що нею є спасіння душі. Його ноги вздовж і впоперек сходили безкрайні канадські простори, щедро засіваючи їх сім'ям Божого Слова, яке ще треба було ретельно зростити і, вберігши від диявольського кукілю, скласти в Господню комору. Його руки знають чи не кожен камінчик, дбайливо укладений ним в підвалини славного відпустового місця - Зарваниці. Але серце його ніколи - ні перед несправедливими наклепами, ні перед ошуканством, а то і просто грубим насильством - на зазнало й тіні озлоблення, вберігши чистою його душу навіть тоді, коли разом з немічним тілом злягло у мерзлу землю карагандинського степу.

Молитва до священномученика Mикити Будки

Священномученику і воїне Христовий, Микито пастирю скитальців невтомний, у своїх важких трудах невгомонний і у своїй безмежній та героїчній любові до Бога й Батьківщини аж до мученицької смерті жертовний.

Ти й сьогодні, що біля престола Всевишнього перебуваєш, випроси нам у Господа сильної і діяльної віри, щоб ми у нашому житті завжди і всюди свідчили про спасіння, мужньо жертвували наші сили, працю й знання для кращої долі нашої Церкви й Українського народу, а відтак сподобилися осягнути вічне блаженство й разом з Тобою і з Пресвятою Богородицею та всіма Мучениками й Ісповідниками славили Отця і Сина і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь!

Блаженний Григорій Лакота     31.01.1883-10.11.1950

          Народився у с. Голодівка (Задністряни) на Львівщині. Доктор богослов’я, ректор Перемиської Духовної семінарії, єпископ помічник Перемиської єпархії. Заарештований НКВС 25 червня 1946 р. засуджений до 10 років ув’язнення. Помер 10.11.1950 в таборі с. Абезь. Мощі Блаженного перевезли у 2001 р. до Львова і вшановуються у церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові.

          Мабуть, не один господар рясно скроплених кров'ю невинних жертв мурів радянських катівень відчував душевне сум'яття, знущаючись над тим, очам якого ніколи не вдалося би приховати ніжної душі непоправного ідеаліста, а поступування якого незмінно видавало ту приязність і доброту, що її таїло велике серце розумного і розважливого душпастиря. Ці ж самі очі, о диво!, одночасно випромінювали і стійку впевненість у правоті сповідуваних переконань, і непідкупність, і відразу до зради. Воістину блаженні ті, чий зір навик споглядати Божественне...

Молитва за прославу Священномученика Григорія Лакоти

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Ти у своїй безмежній любові до людського роду зволив воплотитися і з Пресвятої Богородиці народитися, та своїми повчаннями істинну путь до неба усім вказати й своє життя на хресті задля спасіння всіх людей покласти та Церкву свою святу заснувати й кожного, хто увірує в Тебе, до неї покликати, отож, прийми оцю мою молитву подяки за прославу Священномученика Григорія, єпископа Перемиського, який мученицьки до решти віддав своє життя на знак вірності своєму пастирському покликанню і любові до Святої Соборної і Апостольської Церкви та свого народу. 

Ісусе прещедрий за заступництвом Священномученика Григорія прошу Тебе, подай ласку <.. .>, щоб виявилася Твоя спасаюча благодать, бо Тобі належить слава честь і поклоніння з Твоїм Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

        Блаженний Теодор Ромжа 14.04.1911-1.11.1947

        Народився на Закарпатті в с. Великий Бичків. Священичі студії відбув у Римі, де і висвячений на священика 1937 року. З 1939 року духівник Ужгородської Семінарії та викладач філософії. З 1944 року єпископ Ужгородський. 27 жовтня 1947 року НКВС вчинило замах на його життя. Завдяки Божому провидінню його терміново доставлено в Мукачівську лікарню, але й тут його настигла рука ворога, яка підступно ввела отруту, після чого Теодор помер. Мощі Блаженного вшановуються в кафедральному храмі  в Ужгороді.

          Круті і шпичасті гірські хребти, важкодоступні пасма кам’янистих схилів, котрі оточують мальовниче Закарпаття, не один раз ставали нездоланною перешкодою для чужоземних посіпак, що прагнули підкорити волелюбний місцевий люд, проте і вони не стали на заваді атеїстичній пропаганді людиноненависницького комуністичного режиму, який планомірно і жорстоко прагнув позбавити людину її високого і шляхетного устремління до Бога, до висот і злетів людського духа, до торжества правди і справедливості. Треба було більшого - несхитної віри мучеників-свідків Христа. Тому-то і не завагався молодий віком, але справжній пастир Христового стада ціною власного квітучого життя стати перешкодою підступній міці диявольського задуму. І ще одна пахуча квітка зацвіла на жертовнику Всевишнього…

Молитва до священномученика Теодора Ромжі

Блаженний священномученику Теодоре! Тут стою на землі і молю Тебе, що на небесах уже лицезрієш Бога свого, проси за мене грішного (грішну), щоб Господь дав мені милість та свою благодать.

Ти все своє життя посвятив Ісусу Ізбавителю, за Нього терпів і помер, чим заслужив життя вічне. Усіх нас, усю свою єпархію ти поручив опіці Божої Матері, Її Пренепорочному Серцю. Проси Господа, щоб укріпив мене у любові й вірі до Нього, дав мир та спокій душі, щоб витримати усі скорботи і тяготи життя.

Моли у Бога прощення моїх гріхів, випроси благословення Його на мене і на всіх, хто сьогодні до нього прибігає в молитві. Допоможи вимолити чесне та чисте життя, а після смерті - радість Царства Небесного, щоб разом з Тобою та усіма святими хвалити і любити Господа. Амінь.

   Блаженний Леонід Фьодоров 4.11.1879 - 7.03.1935

         Народився в Петербурзі. Священик і монах студійського Уставу. За справу єдності Церков був заарештований і відбував покарання на Соловках, та заслання в Пінєзі, Котласі і Вятці. Помер як мученик у таборі м. Кіров (Вятка).

         Безборонна жертва атеїстичного молоха, первісток серед чекаючих на прославу на престолах воюючої Христової Церкви із числа російських католиків східного обряду. Сповнений благородних поривів і усім своїм єством бажаючи відновлення Церковної єдності, злетів він на крилах духа до вершин богословія, славлячи Бога в лоні Святої Апостольської Церкви, що від моря - до моря і від країв землі - аж до її країв. Наслідуючи Єдиного, він і сам сподобився благодаті стати «тим, хто з'єднує«, щоби віднайти для Христа тих, хто, втративши Дорогу, Правду і Життя, ще блукають десь там, на манівцях спасіння, не вірячи в можливість торжества Господньої справедливості. Його засів ще не доспів, але віримо, прийде час, коли його дух возрадується в Бозі, бачачи рясний плід і обильне жниво Чоловіколюбця!

              

   Молитва до преподобномученика Леоніда Федорова

Господи Ісусе, Спасителю наш, Tи вибрав на служіння своїй Церкві, преподобномученика Леоніда, який безмежно любив її і понад усе ставив осягнення її єдності своїми молитвами і своїм ревним служінням й за це віддав своє життя,

Просимо Тебе, споглянь на молитви і зітхання нас грішних і недостойних слуг Твоїх, що смиренно припадаємо до Тебе, і єднай за заступництвом преподобномученика Леоніда усіх християн в єдиній, святій, соборній та апостольській Церкві. Пролий світло твоє у серця наші. Викорени ворожнечу церковну, дай нам славити Тебе єдиним серцем та єдиними устами, й нехай пізнають всі, що ми вірні учні Твої і возлюблені діти Твої. Владико наш багатомилостивий, скоріше виконай обітницю Твою, і нехай буде єдине стадо Твоє, і єдиний Пастир у Церкві Твоїй, щоб ми достойно славили ім’я Твоє святе завжди, нині і повсякчас і навіки віків.  Амінь.

     Блаженний Микола Конрад 16.05.1876-26.06.1941

         Народився в с. Струсові на Тернопільщині. Доктор філософії та богослов’я, священик, засновник студентського товариства ’’Обнова’’. 26 червня 1941 року ризикуючи життям уділив Тайну Сповіді вмираючій жінці. Повертаючись, разом з дяком Володимиром Приймою, був по звірячому замордований енкавеесівцями у лісі біля Страдчу. Мощі Блаженного вшановуються у церкві Успіння Пресвятої Богородиці у  Страдчі.

           Науковець, педагог і душпастир: учений, творчий доробок якого і в сьогоднішнім дні є цінним для тих, хто прагне осягнути основ тієї мудрості, що допроваджує до Бога; педагог-приятель учнівської молоді та студентства - вірних синів своєї Церкви і народу, котрі своєю кров'ю й потом позбавили його, невільника ще вчора, кайданів рабства і неволі; священик, що «душу поклав за брата свого», бо ворожа куля перервала його життя в часі служіння ближньому.

Молитва до священномученика Миколи Конрада

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Відкупителю і Спасителю, Вічний Архиєрею Нового Завіту, Ти, бажаючи усіх людей спасти, кличеш до священницького служіння пастирів, щоб вони продовжували Твоє служіння у Святій Вселенській, Соборній і Апостольській Церкві. Серед них Ти, Господи Ісусе, призвав слугу Твого ієрея Миколу, який з великою любов’ю до рідного народу, євангельською мудрістю провадив, оберігав, навчав і власним прикладом свого побожного суспільного й сімейного життя спрямовував Твоїх дітей до спасіння, а відтак й життя своє поклав, прийнявши вінець мучеництва, із-за любові до ближніх.

Отож, сердечно дякуючи Тобі, Спасе, прошу за заступництвом і молитвами ієрея священномученика Миколи подай ласку <. . .>, щоб славилося Твоє Ім’я з Твоїм Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

Блаженний Андрій Іщак  23.10.1887-26.06.1941

         Народився в м. Миколаєві на Львівщині. Священик, науковець і викладач ЛБА. Розстріляний більшовицькими солдатами в лісі на Сихові за те, що був священослужителем. Похований біля церкви Пресв. Тройці на Сихові.

         В своєму служінні людям він зумів вдало поєднати професорську катедру і багатоголосі академічні аудиторії зі скромною проповідальницею сільської церковці, вщерть виповненої добрим та роботящим простолюддям, вірним якому залишився аж до смерті. Сьогодні в залях університетів - численні учні його учнів, а на місці невеличкого парохіяльного храму - велична новозбудована споруда золотоверхого собору, воістину «кров мучеників - насіння християн».

Молитва до священномученика Андрія Іщака

Господи Ісусе, що заснував свою Церкву, яка невпинно веде твоїх чад до вічного спасіння під проводом душпастирів й покликав до цього служіння високоосвіченого,  ревного і безстрашного священика Андрія, який казав: «Пастир ніколи не залишає своїх овець» й, незважаючи на різні життєві випробування, доказав це своєю мужністю та запечатав своєю смертю, яку добровільно прийняв від безбожних катів.

Отож, благаємо Тебе, Господи, зглянься на нашу Церкву й на наш народ і посилай нам безстрашних пастирів, щоб під їхнім проводом, ми осягнули спасіння й прославляли Тебе й Твого Отця і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

       Блаженний Роман Лиско 14.08.1914-14.10.1949

          Народився в м. Городку на Львівщині у священичій родині. По закінченні теологічних студій одружився з Неонілою Гуньовською, а в 1941 році був рукоположений на священика з рук митр. А. Шептицького. За вірність Христові  був заарештований в 1949 р. та у тюрмі на Лонцького і обірвалася його життя.

          Енергійність і запал, працелюбність і жертвенність, порядність і побожність... Чи не діяння це мудрості від Бога, яка і «молодому за сивий волос править»? Її ніколи не перекреслив поставлений знесиленою від перенесених в застінках НКВС-івських катівень тортур рукою підпис під переходом на «казьонне православіє». І хоч серце вірного свідка Христового воскресіння перестало битися серед мертвої тиші в'язничного коридора, воно все ж таки б'ється... спочиваючи в Господніх руках у затінку дерев раю!

Молитва до священномученика Романа Лиска

Господи Ісусе Христе, Боже наш, як колись покликав Ти своїх Апостолів до служіння і послав їх проповідувати Твоє Слово, щоб вчинити всі народи Твоїми учнями. Ти також й наш український народ благословив ревними священиками, котрі не злякались лютих гонителів віри християнської, а навіть життя своє поклали за єдність Церкви і за свій народ, отож, просимо Тебе, за молитвами твого вірного священика Романа, який у своїй невтомній і зразковій сімейній та душпастирській посвяті аж до смерті, героїчний приклад нам показав, подай і нам, ревно й самовіддано наше церковне, сімейне, родинне та суспільне служіння тут на землі звершити, щоб у Небесному Царстві вічне славослов’я Тобі і твоєму безначальному Отцеві і Святому Духові віддавати нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

   

Блаженний Микола Цегельський 17.12.1896-25.05.1951

Народився в с. Струсові на Тернопільщині. Священик, батько 4-х дітей. Душпастирську працю виконував у с.Висипівці Озірнянського деканату, а потім – у с.Сорока Грималівського деканату. 1945 року заарештований і вивезений на Сибір в карний табір суворого режиму Н385/16 на поселенні Явас, станція Потьма, Мордовської АССР. Помер в 25 травня 1951 року. Похований на табірному цвинтарі станції Потьма. с. с. Явас, Мордовської АССР.  Віра сильніша від тріскучих сибірських морозів, вона далеко сильніша за привабливий вигляд «благоденствія» ціною в сумління, сильніша вона і за біль розлуки з людиною, котру кохаєш, і дітьми, що їх породив. Що таке віра? Важко її окреслити словами, але вона стає зрозумілою, коли її пояснюють такі вчителі, котрі цінять її вище власного життя.

Молитва до священномученика Миколи Цегельського

Господи Ісусе Христе, Ти вчинив вибраних осіб своїми учнями та апостолами й молився за них, щоб вони стали ревними проповідниками Твого Слова і служіння усім народам. У своїй доброті Ти призвав й слугу твого єрея Миколу у свою кошару та доручив йому пасти вірних і захищати їх від хижих вовків. Він, безстрашно виконуючи своє служіння, до решти посвятив себе, особливо дбаючи про найбільш убогих, і коли прийшов час гоніння на Церкву, він не злякався хижих вовків, але мужньо сповідував свою вірність і героїчно віддав своє життя як мученик.

Отож, благаємо Тебе, Господи, за його молитвами і заступництвом, зміцнюй нашу віру й скріплюй нашу любов навіть до ворогів, щоб ми звершивши нашу земну путь осягнули Царство небесне й прославляли разом з Пресвятою Богородицею, священомучеником Миколою й усіма нашими мучениками та ісповідниками Тебе, нашого Спаса, і Твого Отця і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Блаженний Петро Вергун 18.11.1890-7.02.1957

       Народився в м. Городку на Львівщині. Душпастирську працю виконував у Німеччині. 1945 року заарештований і вивезений на Сибір до тюрем ГУЛагу. Помер в с. Ангарське, Красноярського краю

    Почуття обов'язку гармонійно поєднував у ньому Господь з усвідомленням відповідальності за чинені ним дії, а тому свою пастирську вірність у відношенні до повірених його пастирській турботі людей він не проміняв на звабливу можливість затишного життя на вигнанні, вирішивши розділити долю своєї четвертованої комуністичною владою Церкви... По довгих допитах, тортурах, приниженнях і гірких невільницьких роках життя його дух знайшов пристановище в гущавині могутніх сибірських кедрів, але наперекір диявольському замислові його тлінний прах став таки основою віри багатьох греко-католиків сьогодення.

Молитва до священномученика Петра Вергуна

Прославляємо тебе нині, блаженний священномученику Петре. Бувши бо випробуваним у численних спокусах і загартованим у муках, зберіг ти скарб віри, не відступивши від святої єдности з престолом святого Петра. Твердо бо вірив ти слову Господньому, сказаному до верховного апостола: „Ти Петро, скеля, і на цій скелі збудую Церкву мою, і ворота пекельні її не подолають”.

Тому не піддавався ти на підступні мудрування лукавого, ані на муки ворогів, боячись покинути корабель Вселенської Церкви, щоб не потопила тебе хвиля єресі чи розбрату. І, пройшовши як священномученик вузьким шляхом і тісними дверима, вийшов ти на простори небесної радости.

Тож молимо тебе, блаженний священномученику, молися й за нас, щоб і ми, зберігшися від широкої дороги погибелі, увійшли тісними дверми в оселі радости і співали у вічності пісню прослави Єдиному Благу і Всіх Благ Подателю: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

       Блаженний Олексій Зарицький 17.10.1912-30.10.1963

Народився в с. Більче на Львівщині. Священик у Струтині, в 1948р. ув’язнений і вивезений до Караганди, де і помер як мученик за віру в с. Долінка. В 1990 році мощі бл. Олексія перевезено на Україну і перезахоронено біля ц. Петра і Павла, сРясне біля Львова. Cвідчення 

Впродовж цілого свого життя він ревно працював над тим, щоби його брати і сестри з плоті і крові його рідного народу міцно стояли при вірі, переданій їм їхніми батьками, Господь же увінчав його старання, вчинивши його духовним батьком і наставником іноплеменних, з якими поріднили його недоля й гіркота далекої чужини. Його апостолат злагіднював болі найтяжчих душевних ран - українці, росіяни, поляки, казахи, німці... Скільки їх - тих, для яких його постать - чи то серед українських полів, чи в сибірській тайзі, чи у середньоазійських степах - була знаком примирення і взаємного прощення в утвердженні торжества 

. безграничного Божого милосердя

Молитва до священномученика Олексія

Блажений священномученику Олексіє, що прийняв хрест в'язниць і таборів, став пастирем надії для знедолених Сибіру й Казахстану, випроси мені в Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа ласки, потрібні для життя в сучасному світі згідно з Євангелієм.

Блаженна Тарсикія Мацьків 23.03.1919-18.05.19

 -Народилася в Ходорові на Львівщині. Монахиня Сестер Служебниць жертвувала себе за навернення Росії і за Церкву. Її розстріляв солдат за те, що вона монахиня. Похована в монастирському городі в Кристинополі, а в 1956 році перезахоронена на Личакові у Львові (поле 21).На даний час мощі с.Тарсикії зберігаються в монастирській каплиці Сестер Служебниць у Львові на вул. Пасічній, у Ходорові і в Стрию.

 квітку її життя, сповнену пахощів чеснот і барв духовної втіхи, безжалісна смерть несподівано скосила в одну мить, але постріл гвинтівки не перервав її пташиного злету до висот вічності. Те, що було постійною її думкою і найпотаємнішим прагненням її серця, здійснив Господь, єдиний Відатель тайн людської душі. Жертву прийнято, тепер на черзі - сповнення обітниці 

Молитва до священномучениці Тарсикії Мацьків

Отче Небесний! Дякуємо тобі за те, що Ти покликав у нашій Церкві до життя Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії й увінчав його чеснотами та святістю через особливу прославу Блаженної Тарсикії - мучениці, яка з молитвою на устах і рішучістю в серці прийняла смерть за католиць віру.

О, Блаженна Тарсикіє, уповаючи на твоє заступництво, вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Трійцю про ласку, яку ми так гаряче просимо на прославу Божу. Блаженна мученице Тарсикіє, молися за нас. Амінь

        Блаженна Олімпія Біда 10.05.1903-23.01.1952

Народилася в с. Цеблів на Сокальщині. Монахиня Сестер Св. Йосифа. З 1938 р. настоятелька дому в м. Хирові. За вірність Христові, за те, що не скинула монаший одяг, була заарештована в 1950 р. НКВС і засуджена на досмертне вивезення в Томську обл. де і померла в с. Харськ.

    Якого притулку повинен шукати той, кого прибіжищем і захистом є Сам Господь, в якого лікаря, окрім Нього, треба  просити про зцілення тілесних ран і недуг і який порадник дасть спасеннішу від Нього раду...? «Христос - моя сила, Бог і Господь», - разом з усією Вселенською Церквою промовляла нескорена ідолом безбожництва мучениця на далекій чужині, посеред царства непролазних боліт і надокучливої комашні, з бажанням досягти омріяного Царства Живого Бога.

Молитва до преподобномучениці Олімпії Біди

О Преблаженна Божа подвижнице Олімпіє! Своїм праведним життям тут, на землі, Ти удостоїлася прийняти вінець мучеництва, залишаючи нам приклад любові до Бога та Церкви. За це Христос увінчав Тебе вінком нев’янучої слави і прославив серед нашого народу.

Тому до Тебе ми нині прибігаємо, як до усердної Заступниці у наших нуждах і потребах. Випроси у Всещедрого Бога ласку беззастережно й всеціло покладати на Нього всю нашу надію, терпеливо та мужньо зносити різні прикрості, достойно та з вдячністю приймати хрест щоденного життя, ж дар Його Любові на дорозі нашого паломництва до Небесної Батьківщини. Умоли Милосердного Владику Господа, щоб скріпив нашу віру, зміцнив надію і розпалив любов, зцілив наші немочі душевні та тілесні, обдарував нас, недостойних рабів своїх, ласками та щедротами, простив нам гріхи та помилував нас; бо Він Благий і Чоловіколюбець, і Йому належить слава, честь і поклоніння: Отцю, Синові і Святому Духові навіки.  Амінь.

Блаженна Лаврентія Гарасимів 30.09.1911-28.08.1952

Блаженна Лаврентія ліворуч

Народилась в с. Рудники на Львівщині. Монахиня Сестер св. Йосифа. З 1938 року в Хирові у захоронці  виховувала малих дітей разом з с. Олімпією Бідою.  За вірність Христові в 1950 році  була заарештована НКВС і, незважаючи на хворобу, засуджена на досмертне вивезення в Томську обл. де і померла в с. Харськ. Нині мощі блаженних Лаврентії і Олімпії вшановуються в  каплиці монастиря Сестер св. Йосифа у Львові на вул. Личаківській 171а.

    Якого притулку повинен шукати той, кого прибіжищем і захистом є Сам Господь, в якого лікаря, окрім Нього, треба просити про зцілення тілесних ран і недуг і який порадник дасть спасеннішу від Нього раду...? «Христос - моя сила, Бог і Господь», - разом з усією Вселенською Церквою промовляла нескорена ідолом безбожництва мучениця на далекій чужині, посеред царства непролазних боліт і надокучливої комашні, з бажанням досягти омріяного Царства Живого Бога. 

        Молитва до преподобномучениці Лаврентії Гарасимів

О Преблаженна Божа подвижнице Лаврентіє! Своїм праведним життям тут, на землі, Ти удостоїлася прийняти вінець мучеництва, залишаючи нам приклад любові до Бога та Церкви. За це Христос увінчав Тебе вінком нев’янучої слави і прославив серед нашого народу.

Тому до Тебе ми нині прибігаємо, як до усердної Заступниці у наших нуждах і потребах. Випроси у Всещедрого Бога ласку беззастережно й всеціло покладати на Нього всю нашу надію, терпеливо та мужньо зносити різні прикрості, достойно та з вдячністю приймати хрест щоденного життя, ж дар Його Любові на дорозі нашого паломництва до Небесної Батьківщини. Умоли Милосердного Владику Господа, щоб скріпив нашу віру, зміцнив надію і розпалив любов, зцілив наші немочі душевні та тілесні, обдарував нас, недостойних рабів своїх, ласками та щедротами, простив нам гріхи та помилував нас; бо Він Благий і Чоловіколюбець, і Йому належить слава, честь і поклоніння: Отцю, Синові і Святому Духові навіки. Амінь.

Блаженний Володимир Прийма 17.07.1906-26.06.1941

         Народився в с. Страдч біля Львова. Закінчив дяківську бурсу у Львові при митр. А. Шептицькому. Був дяком і регентом у церві с. Страдч. По звірячому замордований  енкавеесівцями в лісі ’’Бірок’’ коли супроводив свщмуч. Миколу Конрада. Спочив у Страдчі, почитається як покровитель мирян.

          Безкорисливе служіння своєму ближньому і посвята виконанню свого обов'язку якнайкраще характеризували поставу перед Богом цього славного мученика. Відповідальність та дбайливість в речах Церкви були справжньою окрасою його душі. Непевний час міг би виправдати його нерішучість та бездіяльність, а дійсна небезпека і реальна загроза його життю стали б чи не найкращими адвокатами на суді власного сумління, коли б він просто відмовився супроводжувати свого пароха в його, як виявилося, останній дорозі доспраглого за Господом вмираючого брата у Христі. Але навіть багнетами не вдалося безбожникам виколоти, вичавити з молодого батька великої родини Бога, котрого він носив у своєму серці - Єдиного Праведного Суддю, Який кожному віддає по справедливості за ділами його.

Молитва до мученика Володимира Прийми

Всемогутній вічний Боже, що послав Сина свого Господа нашого Ісуса Христа, щоб спасти кожну людину й покликав до цієї справи священнослужителів і мирян. Серед них й псалмопівця Володимира, який під час безбожної навали не побоявся небезпеки й відважно супроводжував священика у його поході зі Святим Тайнами до хворої і став свідком вбивства цього служителя Божого. Згодом й сам ти, зазнавши страшних знущань і наруг, прийняв мученицьку смерть із-за любови до Ісуса та вірності Святій Церкві й тим самим показав приклад постійності у своєму покликанню бути християнином.

Отож, просимо Тебе, Господи, подай й нам, усім вірним Твоєї Церкви, мужність у вірі й виконуванні нашого завдання бути світлом світу і сіллю землі, щоб достойно і свято звершивши наше життя ми осягнули вічне блаженство й разом з нашим співбратом по вірі, мучеником Володимиром прославляли Тебе, Боже у Трійці Святій єдиного, Отця і Сина і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь!

Блаженний Еміліян Ковч 20.08.1884-25.03.1944

        Народився в с. Космач на Івано-Франківщині. Священик, капелан УГА   батько шістьох дітей, довголітній парох Перемишлян.  Опікун сиріт, убогих і   переслідуваних.   У 1942- 1944 рр., розділив долю своєї пастви та переховував євреїв. За те що   хрестив та видав документи євреям, був засуджений нацистами   на заслання у концтабір Майданек, де і помер.  Вшановується як покровитель душпастирів.

          Божий післанець для тих, хто ще під «тінню Мойсеєвого закону», в часах страшного воєнного лихоліття. Де вона, та віднайдена драхма, заблукана вівця, дорогоцінна перлина? І хоча за плечима дружина і діти, брати і сестри, родина і друзі, а перед очима грати, каторжні роботи і, вкінець, крематорій Майданеку, за ними - радісний усміх ангелів і все та ж родина, діти і друзі, друзі, друзі... - брати і сестри Божого Царства.

Молитва до священномученика Омеляна Ковча

О преславний священномученику Омеляне, славний світичу Христовий, славний пастирю «Майданека», мужній заступнику християн перед Богом, до Тебе припадаємо і молимося: допоможи нам стати причасниками Твоєї любові до Бога і ближнього, якою при житті Твоя свята душа була переповнена. Просвіти світлом Божого навчання наш розум і серце, навчи нас ходити по тій дорозі, по якій Ти йшов достойно, навчи нас Бога і ближнього нашого любити, щоб ми через приклад свого життя могли називатися дітьми Твоїми.

Молися, святий священномученику, за Церкву і за Батьківщину нашу, та за всіх, хто Тебе з любов’ю вшановує. Споглянь на всяку душу вірних, які милості та допомоги від Тебе чекають. Будь усім нам у хворобах цілителем, в бідах і нуждах помічником, в скорботах утішителем, в час смерті - милосердним покровителем і захисником, а за допомогою Твоїх святих молитов, щоб удостоїлися ми Небесного Царства. Святий Отче, не відвертайся від нас, що уповаємо на Тебе, але яви нам Твоє могутнє заступництво, щоб ми прославляли дивного у святих своїх Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

Блаженна Йосафата Гордашевська 20.11.1869-7.04.1919

Народилась у Львові. Перша монахиня і духовна провідниця сестер СНДМ. Померла в Кристинополі.

Скільки людей - стільки й способів пошуку Бога, стільки й доріг, які ведуть до пізнання Його величі і Присутності в житті кожного із нас. І як добре, коли твій особистий шлях лягає на розлогий і широкий гостинець, вигідно вмощений сотнями, а то й тисячами ніг тих, хто простував перед тобою. І зовсім навпаки, коли він в’ється вузькою стежиною під ногами першопрохідця. До такого служіння Господь кличе тих, хто з особливою смиренністю уповає на Його безмежне милосердя і з готовністю і самопожертвою кидається у вир щоденної боротьби за утвердження Божої справедливості в служінні найбільш убогим і потребуючим. І нерідко трапляється так, що подібна мужність виявляється в лагідному усміхові, погідному слові і тендітних руках жінки.     

Молитва про заступництво преподобної Йосафати

О, блаженна Йосафато, що жертовно жила своєю посвятою як служебниця Непорочної Діви Марії, навчи нас, щоб за твоїм прикладом ми уповали тільки на Бога. Вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Трійцю про ласку, яку ми так гаряче просимо, задля прослави Божої. Амінь.

Блаженна Йосафато, молися за нас!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

      Блаженний Климентій Шептицький 17.11.1869-1.05.1951

          Народився в с. Прилбичі Яворівського повіту. Священик і монах студійського Уставу. 1947 року заарештований та після довготривалих знущань помер у Володимирівській в’язниці.

        Непересічна розважливість і немалий досвід у вирішенні багатьох   питань світського життя та ще й шляхетне походження, здавалося би,  змагалися з ним в справі реалізації його життєвого покликання. Світ   лоскотав його слух силою-силенною принадливих перспектив. Але голос   Бога, що линув з глибин його серця... Тож коли його внутрішнє вухо   почуло  Господнє: «Жнива великі, та робітників мало», - то відразу зникли всі сумніви, а його уста рішуче промовили: «Ось я, Господи». Ці ж   слова прозвучать іще не раз на його довгій сповненій умертвлень і зречень  життєвій дорозі, але це будуть завжди лише умертвлення себе для гріха, ніколи ж - зречення Бога, аж до моменту, коли знову пролунають, аби залишитися у вічності на знак принесення себе в цілопальну жертву за гріхи багатьох

Молитва до священномученика Климентія Шептицького

Преблажений отче Климентіє, стоячи перед престолом Всевишнього, не переставай молитися за нас, заступниче наш і покровителю, благай Христа Бога, щоб дарував нам віру непохитну, надію пресвітлу, любов нелицемірну, щоб ми єдиними устами і єдиним серцем оспівували і славили пречесне і величне ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, повсякчас і навіки вічні. Амінь.

        Блаженний Северіян Бараник 18.07.1889-26.06.1941

          Народився в м. Угневі біля Белзу. Священик, василіянин, ігумен Дрогобицького Свято Троїцького монастиря від 1932 р., громадський діяч, член міської ради., великий приятель молоді. Заарештований НКВС 26 червня 1941 та замордований у тюрмі НКВД у Дрогобичі. Похований у спільній могилі на цвинтарі по вул. Грушевського в центрі Дрогобича.

          Хрестоносний, бо саме цим знаком потаврувала його груди рука нквс-івського садиста. Як свого часу Каяфа, підкорюючись владному Господньому велінню, пророкував про Христа, прагнучи Його смерті, так і тепер безбожник появив світові правду про славного звитяжця- Того, за Ким ішов від юних літ, Кому обітував свою молодість в тишині монастирської келії, Кого голосно вістував на спасіння інших, не зрадив, не відрікся, понісши хрест Його страждань й на свою власну Голгофту.

Молитва до преподобномученика Северіяна Бараника

Господи Боже наш, Ти у Святих спочиваєш і до святості кли-чеш усіх! Ти покликав до служіння і свідчення віри слугу Твого преподобномученика Северіяна, ревного ченця - василіянина, ревного душпастиря, проповідника, опікуна сиріт й наставника молоді, який радо пожертвував своє життя з любови до Тебе, запечатавши свою смерть хрестом Господа нашого Ісуса Христа.

Просимо Тебе, Господи, дай нам сили й мужності за заступництвом преподобномученика Северіяна жити полум’яною вірою, надією і любов’ю у постійному служінні нашим ближнім та удостоїтися вічної нагороди у небі й прослявляти Тебе, Боже, у Тройці святій єдиного, Отця і Сина і Святого Духа нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Блаженний Яким Сеньківський  2.05.1896-26.06.1941.

Народився у Гаях Великих на Тернопільщині. Священик, доктор богослов’я, монах-василіянин, викладач, ревний місіонер. Закатований 26 червня 1941 в Дрогобичі більшовиками, за свідченями зварений в казані.

          Людина спокійної вдачі і лагідного усміху, друг і приятель грішників і рішучий противник гріха. Вроджений інтелігент духа, він, здається, ніколи не зміг би скрити від людського ока цього великого Божого дару, який, неначе магнітом, притягував до нього молодь, так що навіть високим монастирським мурам, серед яких знаходив наснагу й натхнення, було не під силу вирвати його з самої гущі спраглих його проводу духовних синів і дочок. Це доконала смерть - дика, насильницька, повна наруги й жахіття, - але й вона не змогла викорінити з сердець вдячних духовних дітей надії на те, що, ведені прикладом життя їх наставника та за допомогою його святих молитов, вони колись будуть знову разом у щасливій вічності, цього разу - назавжди.

Молитва про заступництво преподобномученика Якима

Боже святий, Ти останніми часами у благоволінні Твоєму, бажаючи наочний приклад віри для наслідування всім показати, прославив вінком нев’янучої слави ієромонаха Якима. Він, не злякавшись безбожних мучителів, терпіннями своїми засвідчив вірність Христові і віддав своє життя за єдність святої Церкви.

Отож, і я, схиляючи свою голову перед Тобою, Богом у Трійці Святим єдиним, дякую Тобі за твою велику милість і прошу Тебе, Господи, за заступництвом преподобномученика Якима подати мені ласку <...>, щоб прославлялося Твоє Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

      Блаженний Віталій Байрак 24.02.1907-16.05.1946  

        Народився в с. Швайківці на Тернопільщині. Навчався в Чортківській гімназії, після якої в 1924 році вступив до монастиря  отців Василіян. В 1933 році висвячений на священика в м. Жовкві де і розпочав своє священиче служіння. З червня 1941 року став ігуменом Свято Троїцького монастиря в Дрогобичі. Заарештований 17 вересня 1945 року  працівниками НКВС. Помер в  тюрмі в наслідок побоїв.

         Світло служить для того, аби світити в темряві, а свічник ніколи не ставлять долі - лише вгорі, щоби освічував тьму. Саме тому так ненавистні князеві тьми слова правди, що несе просвічення. Всі сили зла були кинуті для того, щоби задути, згасити, знищити цей свічник спасительного Божого Слова і правдомовний голосник Святого Духа, але намарно, бо суд історії - правдивий суд Божий - вже виніс свій справедливий вирок для тих, хто ще вчора владно і жорстоко карав синів світла.

Молитва до священномученика Віталія Байрака

О мій Боже! З глибини моєї душі віддаю поклін Твоїй безмежній Величі. Дякую Тобі за ласки й дари, що ними Ти наділив Твого вірного Слугу, блаженного священномученика Віталія Байрака. 

Прошу Тебе, прослав його також славою святих і на землі. Благаю Тебе, уділи мені в своєму Батьківському милосерді ласку, про яку Тебе покірно молю, через заступництво блаженного священномученика Віталія. 

Амінь.

Блаженний Зиновій Ковалик 18.08.1903-27.06.1941

          Народився на Тернопільщині в с. Івачові Горішньому. Священик, монах-редемпторист, палкий проповідник і місіонер, оборонець правди був заарештований енкавеесівцями 21 грудня 1940р. та поміщений до тюрми на ”Бригідках”. Після шестимісячних знущань і катувань Блаженного Зиновія розіп’ято на стіні тюремного коридору.

          Веселий вдачею,  обрав своїм дороговказом служіння людям в проповіді Слова і суворій монашій аскезі. Непоправний жартівник, він ніколи не тратив сили духа навіть у найскладніших життєвих обставинах. Неначе заграючи з підступним ворогом, йому не раз вдавалося врятувати життя ближнього, буквально вириваючи його з лабет неминучої смерті. Тільки от себе не вберіг... І так же радо віддав власне життя, на взір Розп'ятого, в Отцеві руки, на  утвердження у вірі багатьох.

Молитва до преподобномученика Зенона Ковалика,ЧНІ

Господи, Ісусе Христе, що у своєму провидінні покликав до священицького служіння Твого слугу, преподобномученика Зенона, невтомного проповідника - красномовця, сповідника і бестрашного ченця - редемпториста, який радо віддав себе на розп’яття і страшну смерть, щоб нею прославити Тебе та засвідчити у служінні рідному українському народові свою незламну вірність Тобі Христе Боже,

отож, благаємо Тебе, Господи, дай нам, за прикладом й молитвами твого незламного сцященнослужителя Зенона, бути вірними Твоїми синами і дочками, щоб героїчно наше християнське покликання тут, на землі звершивши, у небі вічну хвалу віддавати через тебе, Христе, Отцеві і Святому Духові нині і повсякчас і навіки віків.  Амінь.

       Блаженний Іван Зятик 26.12.1899-17.05.1952

         Народився в с. Одрехова, тепер Польща. Священик, монах редемпторист. 1950 р. заарештований та вивезений до Озерлаґу Тайшерського  район Іркутської області де і помер.

          Харизма монашого згромадження, в якому він, йдучи за голосом Божого покликання, присвятив своє життя до останку справі спасіння душ, - місійна діяльність в голошенні Божого Слова, щоби донести його до спраглих Бога і потребуючих його милосердя. Його проповіді збирали маси людей, а його заклики до твердості і витривалості у вірі, збуджували у їхніх серцях відвагу й безстрашність перед правлінням безбожницького режиму. Ледь живого після побоїв, його облили водою і залишили помирати на морозі у Велику П'ятницю, але холод нелюдської злоби і черства бездушність катів так і не змогли перетворити на лід пломеніюче любов'ю до Христа і людей серце мученика.

Молитва до священномученика Івана Зятика,ЧНІ

Господи Ісусе Христе, що своїми стражаданнями та животворчою смертю смерть подолав й кличеш усіх до святості: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний є досконалий» і цими словами торкнувся серця покірного і богомільного слуги твого Івана та вчинив його твоїм ревним священиком і богомільним монахом й нагородив його мужністю та витривалістю у катуваннях та знущаннях бути вірним Тобі аж до Голготи й пасхального переходу до вічності.

Сам, Господи споглянь на нас, слуг Твоїх, що у нелегких обставинах подорожуємо до небесної Батьківщини і умильно благаємо Тебе: вчини нас бути, за прикладом отця Івана, безстрашними християнами і мужньо та ревно свідчити про Твоє відкуплення, яке Ти вчинив для усіх народів, щоб усі люди осягнули спасіння й прославляли Тебе й Твого Отця і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.