За молитвами до Слуги Божого о. Йосифа ваcиліянина

 

Сьогодні минає 111 років від дня народження Слуги Божого о. Йосифа Завадяка і у цей час випробувань пропонуємо звертатись у молитві за його посередництвом. А життєвий шлях розпочав у хрещенні Василь у селянській родині у селі Новоселиця, повіт Міжгірря на Закарпатті. У 1927 р. вступив до Чину св. Василія Великого, у 1937 р. рукоположений в єреї. Був ігуменом Боронявського монастиря. Після закриття монастиря та заборони здійснювати священичі обов’язки - служив підпільно. Арештований і жив у таборах на засланні у Воркуті де душпастирював в 1950-1956 роках. Після повернення продовжив служіння вірним. Вбито отця Йосифа 4 грудня 1958 року: він був смертельно травмований в організованому владою ДТП помер у лікарні.

...Удосвіта о. Йосиф, ігумен Боронявського монастиря, поспішав до греко-католицької громади ближнього села. В цей же час брати-ченці ранковою молитвою розпочинали новий день. Повернувшись за кілька годин, священик потрапив у зовсім іншу дійсність. Обитель спорожніла, скрізь хазяйнували радянські зайди, підбираючи все, що їм до вподоби. На очі ігумена, якого всі знали як людину із крицевою волею, набігли сльози. Немов дитина, плакав під монастирськими стінами...

Проголошені праведними у Католицькій Церкві

У процесах прослави святих матеріали справи Слуги Божого вивчають історики, богослови і колегія кардиналів у Конгрегації святих успішне визнання чеснот на усіх трьох рівнях визнання геройської практики чеснот Слуги Божого завершується тим що Папа на аудієнції уділяє дозвіл Префекту Конгрегації проголосити декрет визнання геройської практики Слуги Божого і йому уділяється титул Праведний. Далі ще розглядається справа щодо надзвичаного оздоровлення тобто чуда за посередництвом Слуги Божого яке засвідчує що Господь Бог має благовоління і через оздоровлення чи інше надзвичайне втручання являє цей знак благовоління.  

 Обдарований чеснотою привітності, він не висловлював суджень про людей, навіть тих, хто завдав йому кривди та приниження.

Праведний Франческо Саверіо Топпі народився в Брусциано (Неаполь, Італія) 26 червня 1925 р. в селянській родині. У віці 11 років його прийняли до францисканської семінарії капуцинів у Сорренто. Тимчасово прославився 4 жовтня 1941 р., а урочисто — 7 липня 1946 р., а 29 червня 1948 р. був висвячений на священика.

     Пізніше отримав звання доктора церковної історії в Папському Григоріанському університеті, після чого викладав у семінарії капуцинів у Неаполі.

    У 1959 р. обраний провінційним настоятелем провінції Неаполь, і займав цю посаду до 1968 року. Він кілька разів відвідував монастирі та місійні території, що залежала від Провінції в Латинській Америці. У 1971 р. генеральний міністр Ордена призначив його міністром провінції Палермо, щоб зцілити розлад, створений в провінції. З молитвою, лагідністю і смиренням він зміг щасливо виконати свій уряд.

Постанови дев’яностої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

2-3 лютого 2022 року в Патріаршому домі у Львові під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава відбулася Дев’яноста сесія Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

Головна тема цієї Сесії Синоду – «Вшанування блаженних і святих в УГКЦ та провадження беатифікаційних процесів». Доповідав о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, та співробітники Місії Постуляції святих УГКЦ. Постулятори беатифікаційних процесів праведного Андрея Шептицького та багатьох слуг Божих доповіли владикам про стан кожного процесу зокрема та відповіли на поставлені запитання. Синод прийняв низку рішень щодо головної теми цієї сесії та висловив вдячність усім постуляторам і співробітникам Місії Постуляції святих УГКЦ за сумлінну працю. Постанови 90 сесії 

Детальніше