Віра і слово підтримки України папи Франциска

Віра - прагнення свободи

Папа Франциск підчас молитви Ангел Господній у неділю 24 серпня звернув увагу вірних на визнання віри ап. Петра: Ти Христос - Син Бога живого (Мт. 16 20). Апостола Симона Петра Христос називає скелею не задля його людських якостей, а задля його щирої та міцної віри, яка є даром з висот. Ісус Христос відчуває у серці радість, адже у вірі Симона добачає руку Бога Отця і дію Святого Духа, які дарують Симону віру, яка випливає з переконання і на якій Христос може будувати Церкву. Спільноту вірних які уже не на зв'язку спадкоємства, а на вірі будуватимуть зв'язок любові і довіри з Христом. Наш зв'язок з Христом будує Церкву. Однак щоб почати будову спільноти Церкви Христос шукає щирої та міцної віри учнів. І віра є тим що він перевіряє розпочинаючи будову Церкви. Господь Бог  який готується як будівничий до творення дому називає визнання віри апостола - скелею, і виражає бажання будувати Церкву на його вірі. Папа наголосив що віра ап. Петра це видимий фундамент Церкви, а кожен охрещений є покликаний явити хоч бідну, але щиру віру, щоб Христос продовжив будувати Церкву у світі. Перед молитвою Папа закликав щиро визнати: Ти Христос Син Бога живого! А на завершення  молитви Папа звернувся до "улюбленої землі України, у день її незалежності, до всіх синів і дочок, які жадають миру і спокою, однак живуть у стані напруги і конфлікту, який породжує численні страждання мирних людей. Поручаємо Господу Богу і Пресвятій Богородиці, Цариці миру увесь народ України і молимося за жертв насилля, їх сімї та усіх хто страждає. 

Людина і природа, МонтСанМішель

Співчуття до кожної людини, яка страждає, але також і радіє знаходить місце у серці папи Франциска.  Адже він у своїй богословії є близьким до думки Романо Гвардіні. У листі від 1986 р. коли він працював над докторатом по твору Полярна опозиція, (Opposizione polare) Гуардіні: "У ночі над ранок коли звичайно приходять сни я мав сон. Що сталося у сні не знаю, однак щось було сказано мені або про мене. І було сказано що коли людина народжується їй дарується слово і це має велике значення. Це слово є сказане усередині її самої (Wesen), але воно є ключовим словом (Password) до усього що трапляється.  Воно являється як силою так і слабкістю, є як силою так і слабкістю, є завданням і даром, є певністю і ризиком у житті... Кожен день ціле життя людина перекладає вникає у сенс цього Слова, яке можливо стане основою для того Слова, яке Господь промовить до людини на Страшному суді". Бергольйо у записках до докторату так коментує: "Тут ми є перед ностальгією яку викликає перше Слово яке було сказано і що означає що воно було благовістю. Керигмою екзестенційною суголосною з євангельською благовістю. Це слово керигма екзестенційна є дарована людині. Життя є пригодою яка складається з зустрічей, втрат і нових зустрічей з життям. Моменти у яких відбувається внутрішня "суголосність" ведуть до зустрічей, а де є дисонанс ведуть до не-зустрічей". 
Слово "полум'я" це ностальгія. Це слово має свою історію, а отже є історичним. Міф про Одісею представляє зустрічі і усі випробування це неприйняття "слів", які не є словом." "Естетика у творах Гуардіні має життєву силу, яка виражається у баченні керигми.  Благовісті Євангелії і питанні якою є правда цієї новини, яка є не лише інтелектуальним посланням. Інтелектуальне пояснення дає елементи і веде до медіа-простору, середовища у якому знахотиться той хто слухає керигму. У цьому середовищі ми знаходимо деякі аспекти структури інтелекту і волі (правди і добра (verum et bonum)), моєю гіпотезою є те що Гуардіні, в усьому що стосується цього середовища, правди і добра є реконструйовано у служінні красі (pulchrum). Цього медіа-середовища фундаментально естетичного". Цей простір який який відведений медіації, це місце де папа Франциск знаходиться коли йде на зустріч з сучасною людиною. Гвардіні інтуїтивно відчув що цей "людський простір"  який був перед модерною добою був переполовинений природою (яка є плодом Творця), сьогодні ще раз переполовинений технікою і закривається все більше і більше. Наукові відкриття задають життю ритм задухи і невротизму а статистика і математика творять холодний і мертвий світогляд.  Тому вибір Папи шукати близькості і зустрічей з людьми отримує такий  відгук ентузіазму: світ є спраглий і бажає відновити простір для зустрічей теплих, просторих, вирозумілих і жертвенних. Папа Франциск звертається до екзистенційної керигми, яка випереджує явну керигму Євангелія. Гармонізує Слово яке є сказане усім людям світу. Тому його так уважно слухають, адже говорить на мові, яка є прадавньою. Полярна опозиція це усвідомлення усього що потрібно щоб "відкрити наш простір" і "бути в ньому" так щоб не говорити "слів", які не є Словом.

За матеріалам часопису в  L‘Osservatore Romano, № 189 від 22 серпня і № 192 від 25-26 серпня 2014 р. - http://www.osservatoreromano.va/it

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

•