18 жовтня
2014 у Римі на завершення синоду посвяченому сім'ї Папа Франциск проголосив святими подружжя Луї
і Зелі Мартен. Папа вказав на них як взірцеве подружжя проповідників Євангелія, які слідували по дорозі життя у повноті реалізуючи красу шляху віри. У сімейному колі і громаді були відомі відкритістю серця і дверей дому, не зважаючи на звичай зневаги до убогих міщан, уділяли допомогу
убогим. Подружжя виховало пятеро дівчат, присвячуючи сили, час і кошти на допомогу людям у біді. Луї та Марі-Зелі Мартен були проголошені блаженними 2008 року, коли припадала 150-та річниця їхнього шлюбу. Серед них – свята Тереня від Дитятка Ісуса, проголошена святою 1925 р., та с. Леоні, беатифікація якої розпочалася у Франції у січні 2015 р.
Луї Мартен (1823 -1894) , що народився в сім’ї офіцера у Франції був юнаком глибокої віри й молитви. Спочатку він намагався вступити в монастир св. Вернарда у Швейцарії, але отримав пораду повернутися додому й завершити навчання. В Парижі Луї старався поєднати навчання з роботою, а коли це не вдалось зробити, він став успішним годинникарем, відкривши майстерню та ювелірну крамничку.
Марі-Зелі Ґерін народилась 1831 р. також у побожній сім’ї військовослужбовця. Її старша сестра вступила в монастир і Марі-Зелі вирушила слідом за нею, а що була слабкого здоров’я, то отримала відповідь, що не таким є Господнє рішення щодо неї. Із смутком прийнявши ці слова, Марі-Зелі гаряче молилася: «Господи, якщо я недостойна вступити в монастир, тоді я вийду заміж, щоб виконати Твою святу волю. Але я молю Тебе: дай мені багато дітей, щоб я могла всіх присвятити Тобі». Дівчина вивчає ремесло плетіння славного «алансонського мережива», яке користувалось великим попитом, а виготовляючи справжні шедеври, відкриває власну крамничку.
Майбутні батьки святої Терези повінчались 13 липня 1858 р., опівночі, як це, за звичаєм, робили наречені, які бажали, щоб урочистість була якомога скромнішою. Подружжя Мартен вирішило жити в чистоті як Пречиста Діва Марія та святий Йосиф і присвятити своє життя благодійності в Третьому Чині святого Франциска. В їхню сімейну «ідилію» втрутився духівник, закликаючи їх «повністю здійснити своє сімейне покликання». Як було згадано, у родині народилось дев’ятеро дітей. Четверо з дітей через ховроби померли, а Тереня не мала ще й п’яти років, коли 1877 р. після довгої хвороби померла її мати і вихованням дітей займався батько. «Все моє життя Господь оточував мене любов’ю, – писала сама свята Тереня. – Перше, що закарбувалося у моїх спогадах, це усмішки і найніжніші ласки… Навіть не можна уявити собі, як ніжно я люблю тата і маму». Мати вчила Терезу роздавати милостиню убогим, а батько розповідав про її небесну покровительку святу Терезу з Авіли. Ввечері родина збиралась на молитву, і тут також батьки були прикладом для своїх дітей. «Вистачало подивитися на нього (батька), щоб зрозуміти, як моляться святі», – писала Тереня. – «Господь дав мені батька і матір, більше гідних неба, ніж землі. Я мала щастя мати незрівнянних батьків та народитись на святій землі». Центром їхнього життя було передавання віри своїм дітям. Вони дали зразкове свідчення християнської подружньої любові, що була віддзеркаленням любові, яка з’єднує Церкву з Христом. Цей зв'язок виявляє також і спільне піднесення до лику святих цієї подружньої пари, в якій взаємна любов осягнула висот героїчних чеснот. Одночасно, родина є прикладом нормального подружнього життя. Перед ними відкрився зміст Святої тайни подружжя. Вони знайшли покликання в ньому і залишили у спадок іншим цей зразок досконалості, основаної на біблійних традиціях.
За матеріалами http://uk.radiovaticana.va/news/2015/10/17/
http://www.famigliacristiana.it/articolo/l-amore-i-figli-la-sofferenza-e-i-merletti-vita-di-una-santa-di-tutti-i-giorni.aspx
Немає коментарів:
Дописати коментар