Вшановуючи жертву життя душпастиря

о. Августин

3 лютого 2017 р. греко-католицька громада у с. Черепин вшанувала річницю смерті Слуги Божого о. Августина-Клемента Цебровського. Після Літургії і панахиди вірні пригадали родини душпастиря, які за вірність громаді полягли жертвами насилля партизанської боївки.

Біографія отця Августина та імості Олександри

04.02.1888 р. – народився в с. Романове Тернопільської обл.

1908 р. – закінчив гімназію в Тернополі.

1912 р. – прийнятий в семінарію.

10.12.1922 р. – рукоположений на священика. Служив у м. Роздолі, с. Ушня Золочівського р-ну. 

Імость Олександра

16.07.1827 р. – парафію у с. Черепин відвідав митрополит Михайло Левицький

З 1852-1865 р.р. – служив о. Михайло Коновалець (син Євген – творець ОУН).

З 1887-1895 р.р. – служив о. Пилип Пелех (його дочка Олександра – жінка о. Августина).

1920 р. стараннями о. Пилипа Пелеха завершено будову та розписи  храму Стрітення, дзвіницю, плебанію

З 19.09.1922 р. – о. Августин  починає душпастирську працю у храмі с. Черепин, Львівської обл.  Сім’я Цебровських не мала москвофільських поглядів, а продовжували справу своїх отців попередників, робивши постійні нововведення у житті церкви і села.

З його матеріальною допомогою відремонтували 4 млини, щоб молоти зерно і збудували двоповерхову цегляну читальню «Просвіта». На першому поверсі була молочарня - де було дві центрифуги. Селяни звозили молоко, а потім везли в Сихів на продаж - сир, масло, молоко. Для Просвіти отець придбав більше 350 книг і журналів. Працювали гуртки: драматичний і вокально-танцювальний «ЛУГ», для якого отець придбав 10 духових інструментів. З благословення отця ансамбль «Луг» і духовний оркестр виступали в селах і у Львові, привозили з виступів гроші і цінні подарунки.

Читальня «Просвіта», Черепин

-           Магазин який на початку орендував єврей продаючи алкоголь, стараннями о. Августина закрився, натомість українці там організували магазин матеріалів і господарських товарів, а згодом кооперативну спілку.  

Отець утримував Дитячий садочок «Сонечко» Їмость з допомогою жінок в селі організувала дитячий садок. За кошти парафії отець утримував керівничку садочку, та три виховательки сільські жінки.

Серед його вихованців 3 хлопців вчилися за його кошти.  Андрій Мостович і Олександр Марченко, студенти університету  жили в отця і допомагали в лекціях, виставах і виступах. Читали в «Просвіті» українські твори, проводили лекції, а шкільна молодь і юнацтво виступали в українських строях з концертами і виставами до річниць Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Лесі Українки.

29.10.1933 р. «Луг» брав живу участь у проведенні академії Жалоби. Рано в одностроях всі ішли на Службу Божу і панахиду за погиблих з голоду на Великій Україні, а в читальні отець виголосив реферат, а потім виступили молодь і студенти.

Дім Цебровських 

Релігійне виховання вважав основою виховання дітей і молоді. Було сформовано осередок «Рідної школи» і «Союз українок» відремонтовано будинок школи і купляв книги для школи, особливо для бідних дітей і сиріт.

 Отець придбав необхідні книги для церкви, хору і молодого дяка Іллі Думанського

В селі викорінили пияцтво.

Отець в селі за час своєї праці змінив життя в церкві і селі за допомогою молоді в неділі і свята всі миряни і діти були на богослужіннях в церкві, по п’ятницях і суботах – заупокійні служби, після весілля молоді мали коло церкви посадити дерево (отець купив в поляка землю), під час весілля «за браму» не брати горілку, а гроші і купляти книги – журнали. Після відвідин домівок сім’я священича допомагала: харчами, одягом, різними матеріалами, медикаментами (їмость мала функції медсестри і лікаря).

За ці роки духовна освіта, побут, культура і матеріальний добробут дуже покращився. Жив у мирі з поляками, комуністами і москвофілами.

Але ж ця самовіддана праця отця задля Бога, церкви, народу, викликають ворогів християнства і українства. А в часи війни, коли процвітало насильство і кров лилася ріками, підштовхнув сатанинського вчинку, вбивство духівника отця, людини-змістом життя якої була любов до Бога, церкви і людей.

У вечері 21.03.1944 р. отець як завжди перед сном читав вечірні молитви, а їмость поралася на кухні, а потім приєдналась до молитви. Саме в той час увійшла в село боївка і почала жорстоку розправу над невинними мирними людьми і доброзичливими християнами. Говорили і по-польськи і по-російськи. В приміщеннях школи кинули гранати. Було вбито 16 чоловік і 15 поранених.

До о. Августина партизанська банда ввірвалася в дім, вивели його на двір, де розстріляли їмость Олександру, а отця катованого  біля домуі познущалися над ним і били, плювали, а потім прив’язали до воза. Ногами ззаду до фіри, де вже сидів на возі прив’язаний до фіри Василь Сорока. Так волокли його по мерзлій безсніжній землі (-8 градусів) ЗО км до лісу на гору Тарасів,  біля с. Лопушна.. Там було декілька десятків фірманів з сіл з возами для нібито вивозу лісу, де їх всіх розстріляли. Особливо жорстоко зазнав катувань з усіх єдиний о. Августин. Розпороли живіт і рот напхали конячим послідом, вирвали язик і нігті з пальців, відрізали вуха, викололи очі, а вкінці - зрешетили все тіло кулями. Посікли тіла Василя Сороки і Івана Мухи - кинули їх трьох в півницю.

Коні з возами забрали.  Ледве їх на другий день ввечір знайшли. Тіло отця було недопізнання, хіба що по одязі.

Молодь насипали коло церкви високу могилу, а на верху – 4-х метровий березовий хрест на знак пошани вояків УПА.

«Скажіте Богові як страшні діла твої, у множестві сили твоєї мститимуть вороги твої (Пс 65,3)». Малі і великі чуда скрізь.

Після війни будинок і сад отця опустів. Але фактично проживають дві сім’ї. Одна – дочка (Ольга Попеляста) першого комуніста в селі. Їхня хата розвалилася, землю продали і радянська держава їх поселила в будинок.

Друга – дочка Г. Касіяна – переселенця, який любив церкву більше, ніж свій дім. Був паламарем. Все чистив, насаджував кругом церкви дерева, робив плоти, поробив сходи (церква на горі). Доглядав за садом і нові садив дерева і кущі. Вірю, це їх о. Августин тут поселив, щоб не знищили дім, як тоді нищили все.

А головне. З невідомих причин вирішили збудувати нову церкву 35 років тому. Довго на селі і за ним шукали місця. А сталося так, вже потім всі зрозуміли, що воно особливе. Поставили УПЦ КП «Св.Ольги» на місці пролиття крові отця і їмості.

Дуже багато випадків є за молитвою і для о. Августина…

Разом у храмі вбиті – 17 осіб

Ненависть, без сумніву, забрала життя 17 мешканців села. Але їх життя було втіленням любові до Бога, людей і України, повертається до нас у спогадах, живе в наших молитвах і залишиться для всіх поколінь зразком і уроком, великим уроком любові до всього свого – рідного.

Парафіяни дуже любили і шанували отця. Зарекомендував себе ревним у виконанні своїх обов’язків, точним, працьовитим, енергійним, займався катехизацією дітей у трьох селах, мав свою велику бібліотеку. Любили і його дружину – побожну, тиху, лагідну, добру, яка понад усе любила дітей (своїх не було). Родина Цебрівських постійно дбали про освіту, культуру, побут і добробут громади – мали повне довір’я в людей і були для всіх прикладом християнського життя.

 Хрест на братськійна могилі 

Жили в мирі з поляками, комуністами і німцями. Самовіддана праця отця викликала лють у ворогів християнства. Війна, процвітає насильство, кров ллється ріками і це підштовхнуло їх до сатанинського вчинку, вбивство духівника, їмості іще 15 невинних мирних добрих християн.

Отця жорстоко замучили: вирвавши в нього язик, нігті, викололи очі, відрізали вуха, а потім зрешетили його кулями. А їмості по-блюзнірськи заявили: «З тебе зробимо хрест». І розстріляли її навхрест.

МУЧЕНИК

Скажіте Богові: Як страшні діла Твої, у множестві сили Твоєї леститимуть Тобі вороги Твої (Пс. 65,3)

Молитва за прославу о. Августина-Клемента Цебровського.

18 серпня 2016 року Божого Митрополит Кир Ігор Возьняк надав декрет про початок збору матеріалів беатифікаційної справи Слуги Божого о. Августина -Клемента Цебровського.

 З любові до Тебе, Господи, він щиро турбувався про душі, дбаючи про їх освячення та спасіння. Натхненний Твоїм Духом, він допоміг відповісти на поклик Христа і став їм батьком. Покірно просимо Тебе, Господи, прослав слугу твого. Тут на землі, щоб ми заохочені прикладом його праведного життя і через його заступництво в небі , йшли дорогою до світла – Ісуса Христа, якому з безначальним Отцем і Животворящим Духом, честь, поклін і слава на віки вічні. Амінь. Буклет

Повідомлення про вислуханні молитви просимо надсилати у Місію Постуляції, пл. Соборна, 3а тел. 0322354689, е-mail missiopc@gmail.cim