Блаженний Люїджі Паліч
Блаженний мученик Люїдж Паліч народився 20 лютого 1877 року
в місті Янєво (Косово), яке тоді перебувало під владою Османської імперії і було
заселене переважно мусульманами. Під час хрещення отримав ім’я Маті. Коли йому
виповнилося дев’ятнадцять років, він поїхав в Італію, де вступив до новіціяту
Ордену Братів Менших, отримавши ім’я Луїджі. Урочисті обіти склав 26 квітня
1901 року. У вересні того ж року він був висвячений на священника і згодом
повернувся на батьківщину для служіння в албанській місії Братів Менших.
Мученицька смерть блаженного Люїджа Паліча припала на час
Першої Балканської війни 1912-1913 років, коли Печ, на парафії в якому він
служив, був окупована чорногорцями, союзниками сербів, які проводили дуже
репресивну політику проти албанського населення, чинячи тиск на католиків і
мусульман, щоб змусити їх перейти на православ’я.
Залишитися вірними своїм переконанням
Мученик Люїдж був добрим священником, шанованим серед людей.
Він захищав місцевих жителів, не тільки католиків, але й мусульман, закликаючи
їх залишатися вірними своїм переконанням. Кілька разів йому пропонували втекти,
так як його розшукували, але він завжди відмовлявся, щоб продовжувати вірно
виконувати свою місію з любові до переслідуваного народу. Його протести проти
жорстокого поводження і насильства, яке солдати чинили над населенням, призвели
до того, що переслідувачі заарештували його за фальшивим звинуваченням у
підбурюванні населення не здавати зброю. Йому пропонували зректися сану і
перейти на православ’я, але він рішуче відмовився. У в’язниці його били і
катували, а 7 березня 1913 року, навіть не дочекавшись суду, чорногорські
солдати зняли з нього чернечий одяг і вбили за те, що виступав проти
зловживань, які чинилися над населенням, і проти кампанії насильницького
переходу в православ’я. Ненависть до віри була головним мотивом його вбивства.
Блаженний усвідомлював небезпеку, на яку наражався, але залишився вірним своєму
служінню та місії, а перед смертю підтвердив свою повну готовність померти за
Христа і Церкву словами: «О Ісусе, нехай це буде за Твою любов!». Католики
Косова вже за життя вважали його взірцевим священником, а після смерті слава
його мучеництва швидко поширилася по всій території.
Блаженний Джон Ґазуллі
Блаженний мученик Джон Ґазуллі народився 26 березня 1893
року в Дайчі біля Шкодера в Албанії. У 12-річному віці вступив до Папської
семінарії в Шкодері. Після подолання деяких проблем зі здоров’ям, які змусили
його перервати навчання, був висвячений на священника в 1919 році. Після того,
як два роки очолював парафію в Джядері, його направили до Пуки, де він
перебував до 1925 року, а потім став парохом в Комані. Всюди, де він служив,
зумів завоювати любов населення, поспішаючи до всіх з допомогою і
підбадьоренням. Отець Ґазуллі, який заснував парафіяльну католицьку школу,
перебував під контролем уряду за те, що нібито перешкоджав спільному навчанню
мусульман і християн, і став незручним для політичної влади, оскільки на
моральному і релігійному рівні він мав сильний вплив на місцевих жителів та
інших парафіяльних священників. Через католицькі школи священники та релігійні
діячі формували майбутні покоління, і це дуже турбувало тодішню владу, яка обрала
керівною ідеологією програму формування національної єдності населення, яке з
політичною метою хотіла позбавити конфесійної приналежності.
Хоча багато священників покинули Албанію, в якій панував
режим, встановлений Ахметом Зоґу, отець Ґазуллі залишився серед свого народу і
був заарештований 28 грудня 1926 року. Під час інсценованого суду був
засуджений за фальшивими звинуваченнями і, після катувань і знущань у в’язниці,
повішений на площі в Шкодері 5 березня 1927 року. Причиною його вбивства стала ненависть
до віри. Він помер, пробачивши своїх убивць і визнаючи вірність Христові й
Церкві. Слава його мучеництва відразу поширилася і зростала в наступних роках,
коли багато людей приходили на його могилу, просячи його заступництва і
отримуючи благодаті.
Джерело: Dicastero delle Cause dei Santi
Немає коментарів:
Дописати коментар