Вшанування пам’яті праведного Андрея Шептицького

1 листопада о 10.00 год. у Прилбичах, душпастирі Яворівського деканату   помоляться панахиду біля усипальниці родини Шептицьких, а о 11.00 год. Божествену Літургію у храмі митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких вшановуючи 81 річницю  відходу у вічність праведного Андрея Шептицького.

У музеї Митрополита Андрея Шептицького, (вул. Кривоноса 1, Львів) о 16 00 год. буде зустріч пам’яті 81 річниці смерті праведного Андрея Шептицького.

Програма зустрічі:

1.        Молитва і вітання, о. Севастян Дмитрух, засновник Музею праведного Андрея Шептицького

2.        Кир Андрей Шептицький у час Голокосту, к.іст.н, п. Юрій Скіра, УКУ 

''Митрополит А. Шептицький та становлення модерної архітектури української церкви''. п. Ростислав Гнідець, заступник Голови Української греко-католицької спілки ім. А.Шептицького 

  Вплив Кир Андрея на формування модерного сакрального мистецтва Галичини п. др. Ольга Михайлюк, Львів.

Мої благословенні реколекції, епістолярій Софії Шептицької, к.філ. н. п. Ольга Смольницька, Лозанна

18.00 Вечірня у храмі свщмуч. Климентія Шептицького

Zoom лінк зустрічі https://us04web.zoom.us/j/77693300453?pwd=Ppo1OPcuJB8nARvHyyXTIU1QgabsZH.1 

Праведний Андрей Шептицький повчав: "У день Першого листопада зберуться по наших церквах українці, віруючі християни-католики, щоби перед престолом Всевишнього предложити свої молитви, подяки та прохання. Виславляючи передовсім усемогучу силу Спасителя нашого і Царя Христа, будемо складати Йому подяку за всі «даянія блага» і за всі «совершенні дари» що задля заслуг Його життя і смерти спливають на наш нарід кожної днини. Будемо благати Христа Спасителя за милосердя для всіх тих, що терплять, будемо поручати Його милосердю душі всіх померших, а особливим способом – тих, що поклали буйні голови на полях слави і сповненого обов’язку.

Церква й церковні установи стали практикою віків і, силою Божої  установи, до того ступеня осередком життя та джерелом світла й сили, що навіть ті, котрі відчужилися від правди, яку Церква голосить, і від принципів, яких боронить, – у великі національні річниці стають у ряди з українцями - християнами і лучаться з ними як не вірою, надією та молитвою, то бодай зовнішньою приявністю в наших храмах.

Хвилина торжественних молитов і сердечних усенародних благань за милосердя зворушує часом і тих, що – чужі Христовій благодаті – все-таки оцінюють, чим є релігія і Церква для народу."

 (1934 р., жовтень, Львів. – Із пастирського послання митрополита Андрея до духовенства і вірних про релігійне шанування національних подій)